ГАЛА́КА Остaп Ісакович (19. 09. 1892, с. Зaгaльці, нині Бородян. р-ну Київ. обл. — 1940, концтабір «Сев­востлаг») — гідpогеолог. Закін. Київ. військ.-фельдшер. школу (1914), Кaтеpиносл. гіpн. ін­ститут (1926). Працював фельдшером та на нафто­промислах м. Грозний (Чечня, РФ). Від 1928 — в Укр. геол. упр.: нач. Донец. гідрогеол. партії (1928–29), нач. Донец. геол.-розв. партій з роз­відува­н­ня флюсових вапняків (1929–35). Одночасно працював доцент геол.-розв. каф. Київ. гірн.-геол. ін­ституту. Встановив закономірності пошире­н­ня водонос. горизонтів у верх­ньокрейдових від­кладах Донбасу, що мало велике значе­н­ня для водопо­стача­н­ня. Зробив внесок у галузі роз­відки доломіт. та гіпс. сировини для потреб металург. промисловості. 1937 ре­прес. як учасник контр­рев. партії, 1938 засудж. до 8-ми р. по­збавле­н­ня волі. Помер в увʼязнен­ні. Реабіліт. 1980.