ГАЛА́НТ Ілля (Еліягу) Володимирович (25. 02(09. 03). 1867, м. Ніжин Черніг. губ., нині Черніг. обл. — 29 (за ін. даними — 30). 09. 1941, Київ) — історик-архео­граф. Навч. у Ніжин. талмудич. школі, Київ. євр. училищі. На поч. 20 ст. викладав історію євреїв у середніх навч. закладах Києва. Від 1919 працював у ВУАН: спів­роб., ред. під­від­ділу євр. діячів Комісії для скла­да­н­ня біогр. словника діячів України; одночасно був одним з ініціаторів створе­н­ня (1919) та кер. (1924–29) Гебра­їстичної історико-архео­графічної комісії при ВУАН; спів­працював у ж. «Кіевская старина», тримісячнику «Еврейская старина», часописах «Восход», «Будущность», низці київ. газет. 1929 звільнений з ВУАН у звʼязку з ліквідацією комісії. Досліджував історію євреїв в Україні, зокрема пита­н­ня часу появи євр. поселень, їхній побут, взаємини з українцями, роль та місце в економіці країни, громадянство і політ. права. Загинув у Бабиному Яру.