ГА́ЛАСЬ Михайло Іванович (25. 10. 1929, с. Нижня Пайва Алтай. краю, РФ) — фахівець у галузі проектува­н­ня та конструюва­н­ня зразків ракетно-космічної техніки. Доктор технічних наук (1987), професор (1990), член-кореспондент НАНУ (2000). Герой Соц. Праці (1976). Державна премія СРСР (1967), Ленін. премія (1990). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (1999). Закін. Ленінгр. військ.-мех. ін­ститут (нині С.-Петербург, 1955). Від 1956 працював у КБ «Пів­ден­не» (Дні­пропетровськ): 1972–85 — за­ступник гол. кон­структора, гол. кон­структор; 1985–2001 — за­ступник ген. кон­структора; 2001–02 — гол. н. с. Водночас викладав на каф. проектува­н­ня й кон­струкцій літал. апаратів Дні­проп. університету. Від 2002 — на пенсії. Осн. напрями наук. діяльності: створе­н­ня високоефектив. пневмогідравліч. систем рідин­но-ракет. двигунів, а також палив. систем та кон­струкцій верх­ніх ступенів; впровадже­н­ня високоточ. систем від­діле­н­ня косміч. обʼєктів; збільше­н­ня тривалості екс­плуатації комплексів ракетно-косміч. техніки та роз­виток пер­спектив. напрямів низки осн. її систем тощо. Брав без­посередню участь у створен­ні косміч. ракет-носіїв «Циклон» та «Зеніт», у пере­обладнан­ні та за­стосуван­ні бо­йових ракет Р-36М, Р-36М ТТХ для запуску косміч. апаратів за про­грамою «Дні­про».