Красний Іван Миколайович
КРА́СНИЙ Іван Миколайович (13(26). 11. 1917, м. Слов’янськ, нині Донец. обл. — 08. 08. 1990, Київ) — архітектор, графік. Чоловік С. Лівшиць, батько Т. Красної, дід М. Ольхової. Член САУ (1944), СХУ (1951). Закін. Київський художній інститут (1941; викл. К. Єлева, Ф. Красицький, В. Кричевський, Г. Світлицький), навч. у м. Самарканд (Узбекистан) на укр. відділ. Моск. худож. інституту (1942–43). Брав участь у реставрації гробниці Тимура (1941). Працював 1944 в архіт.-проект. майстерні Академії архітектури УРСР; у Київ. худож. інституті: 1946–82 — викладач малюнка та акварелі на графіч. й архіт. ф-тах, від 1974 — професор кафедри живопису. Учасник мистецьких виставок від 1945. Персон. — у Каневі (Черкас. обл., 1946–81), Марганці (Дніпроп. обл., 1984), Києві (1986–87, 1989, посмертні — 1992, 1997, 1999, 2007). Основна галузь — станк. графіка у реаліст. стилі. Створював переважно акварелі. Для творчості К. притаманні тонко передані тонал. і кольор. співвідношення. Окремі роботи зберігаються в НХМ (Київ), Дніпроп., Харків., Запоріз., Закарп., Микол., Луган., Краматор. (Донец. обл.), Донец., Полтав., Сімфероп., Сум., Рівнен. ХМ, Херсон. і Кіровогр. краєзнав. музеях, Шевченків. нац. заповіднику в Каневі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії — «Канів» (1948–64), «Індустріальні пейзажі» (1950–66), «Київ» (1957–63); акварелі — «Молдавія. На винограднику» (1953), «Земля молдавська», «Листоноша» (обидві — 1954), «Остання копа» (1956), «Заповідник. Могила Т. Шевченка» (1960), «Краєвид Подолу» (1964), «Черемха і братки» (1965), «Весна» (1966), «Над Россю» (1970), «Вечір» (1971), «Білі півонії» (1984), «Старий Київ» (1987).
Рекомендована література
- Іван Красний. Акварель: Каталог. К., 1999.