ГАЛІ́НКЕР Йосип Семенович (30. 05. 1901, м. Пенза, Росія — липень 1985, Харків) — фізико-хімік. Доктор технічних наук (1948), професор (1937). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. ін­ститут (1926). У 1926–31 працював н. с. центр. лаб. «Коксобензол» (Харків), тех. кер. ф-ки мінерал. фарб «Трудфарба» (Київ), ст. хіміком центр. лаб. заводу «Червоний хімік» (м. Словʼянськ, нині Донец. обл.), асист. Дні­проп. металург. ін­ституту; 1931–47 — у Харків. хім.-технол. ін­ституті: від 1937 — проф., завідувач кафедри технології електрохім. процесів; 1947– 74 — у Харків. с.-г. ін­ституті (нині аграр. університет): завідувач кафедри неорган. хімії, згодом — заг. хімії. Наукові дослідже­н­ня у галузі хім. технології (зокрема виробництво пероксид. речовин). Результати робіт Г. лягли в основу виробництва лужних металів калію і натрію.