Галінкер Йосип Семенович
ГАЛІ́НКЕР Йосип Семенович (30. 05. 1901, м. Пенза, Росія — липень 1985, Харків) — фізико-хімік. Доктор технічних наук (1948), професор (1937). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. інститут (1926). У 1926–31 працював н. с. центр. лаб. «Коксобензол» (Харків), тех. кер. ф-ки мінерал. фарб «Трудфарба» (Київ), ст. хіміком центр. лаб. заводу «Червоний хімік» (м. Слов’янськ, нині Донец. обл.), асист. Дніпроп. металург. інституту; 1931–47 — у Харків. хім.-технол. інституті: від 1937 — проф., завідувач кафедри технології електрохім. процесів; 1947– 74 — у Харків. с.-г. інституті (нині аграр. університет): завідувач кафедри неорган. хімії, згодом — заг. хімії. Наукові дослідження у галузі хім. технології (зокрема виробництво пероксид. речовин). Результати робіт Г. лягли в основу виробництва лужних металів калію і натрію.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Электропроводность водных концентрированных растворов при высоких температурах // Докл. АН СССР. 1955. Т. 105, № 1; Важнейшие вопросы термодинамики водных растворов электролитов в свете температурного фактора // Тр. Харьков. с.-х. ин-та. 1961. Т. 35; Физическая и коллоидная химия: Учеб. Москва, 1972.
Рекомендована література
- 150 лет Харьковскому ордена Трудового Красного Знамени сельскохозяйственному институту им. В. В. Докучаева (1816–1966). К., 1966.