Галкін Володимир

ГА́ЛКІН Володимир (1872 — 1921) — військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закін. Микол. академію Ген­штабу, служив у рос. армії. Під час 1-ї світової війни — нач­штабу дивізії. В укр. армії від 1917. Після паді­н­ня уряду геть­мана П. Скоропадського деякий час служив у Червоній гвардії. На­прикінці квітня 1920 на чолі Чорномор. коша пере­йшов на бік військ УНР, що пере­бували в більшов. тилу, брав участь у подальших боях польс.-укр. війська проти більшовиків. Пере­бував у таборах для інтернованих в Пикуличах, Ченстохові, Тарнуві (усі — Польща). Після створе­н­ня у лютому 1921 Пов­стан.-партизан. штабу, що готував похід в Україну, в серед. 1921 направлений у Київ для налагодже­н­ня контактів із Центр. пов­стан. комітетом, де був заарешт. Зна­йдені при ньому документи стали для рад. уряду приводом до висловле­н­ня нот протесту Польщі щодо поруше­н­ня умов Брест. мир. договору. Після закінче­н­ня слідства роз­стріляний.

Завантажити статтю