Галкін Володимир
ГА́ЛКІН Володимир (1872 — 1921) — військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закін. Микол. академію Генштабу, служив у рос. армії. Під час 1-ї світової війни — начштабу дивізії. В укр. армії від 1917. Після падіння уряду гетьмана П. Скоропадського деякий час служив у Червоній гвардії. Наприкінці квітня 1920 на чолі Чорномор. коша перейшов на бік військ УНР, що перебували в більшов. тилу, брав участь у подальших боях польс.-укр. війська проти більшовиків. Перебував у таборах для інтернованих в Пикуличах, Ченстохові, Тарнуві (усі — Польща). Після створення у лютому 1921 Повстан.-партизан. штабу, що готував похід в Україну, в серед. 1921 направлений у Київ для налагодження контактів із Центр. повстан. комітетом, де був заарешт. Знайдені при ньому документи стали для рад. уряду приводом до висловлення нот протесту Польщі щодо порушення умов Брест. мир. договору. Після закінчення слідства розстріляний.
Рекомендована література
- Колянчук О. Увічнення нескорених. Українські військові меморіали 20–30-х рр. ХХ ст. у Польщі. Л., 2003.