Галуазит

ГАЛУАЗИ́Т  — мінерал класу силікатів. Названий на честь бельгій. геолога Ж. Галлуа. Ін. назви: глагерит, гідрогалуазит, гідрокаолін, індіаніт, ленциніт. Al₄(OH₈) [Si₄O₁₀] × 4H₂O. Сингонія моноклінна. Колір білий з блакитним, зеленуватим і сіруватим відтінками, червоний, жовтий, бурий. Блиск матовий, на свіжому зломі восковий. Твердість 1–2. Щільність 2,0–2,2. Спайність відсутня. Злом раковистий. Форма виділення: ультрамікроскоп. трубчасті кристали, щільні землисті конкреції. Під паял. трубкою не плавиться. Частково розчинний у кислотах і лугах, повільно — у воді. Найбільші родовища Г. — в Алжирі, Венесуелі, Казахстані, Хакасії (РФ), Україні (Криворіжжя, Закарпаття). Г. — важлива складова частина керам. і вогнетрив. глин, деяких каталізаторів і наповнювачів.

Завантажити статтю