Галуазит

ГАЛУАЗИ́Т — мінерал класу силікатів. На­званий на честь бельгій. геолога Ж. Гал­луа. Ін. назви: глагерит, гідрогалуазит, гідрокаолін, індіаніт, ленциніт. Al₄(OH₈) [Si₄O₁₀] × 4H₂O. Сингонія моноклін­на. Колір білий з блакитним, зеленуватим і сіруватим від­тінками, червоний, жовтий, бурий. Блиск матовий, на свіжому зломі вос­ковий. Твердість 1–2. Щільність 2,0–2,2. Спайність від­сутня. Злом раковистий. Форма виділе­н­ня: ультрамікро­скоп. трубчасті кри­стали, щільні землисті конкреції. Під паял. трубкою не плавиться. Частково роз­чин­ний у кислотах і лугах, повільно — у воді. Найбільші родовища Г. — в Алжирі, Венесуелі, Казах­стані, Хакасії (РФ), Україні (Криворіж­жя, Закарпа­т­тя). Г. — важлива складова частина керам. і вогнетрив. глин, деяких каталізаторів і наповнювачів.

Завантажити статтю