Галушко Марія Семенівна
Визначення і загальна характеристика
ГАЛУ́ШКО Марія Семенівна (05. 10. 1937, с. Ташки Славут. р-ну, нині Хмельницька обл.) — майстриня художньої кераміки. Бронзова медаль ВДНГ СРСР (1983). Член НСХУ (1983). Освіта початкова. Від 1969 брала участь у міських, республіканських, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставках. Персональні — в Києві. В основі художнього бачення Галушко — образи й символи народної творчості, що вражають самобутністю та яскравою індивідуальністю в інтерпретації народних мотивів. Анімалістична пластика продовжує традиції українського народного фігурного посуду. Увагу до деталі поєднано з простотою та цільністю основного об’єму. Роботи зберігаються у Музеї народної архітектури та побуту України, Канівському музеї народного мистецтва, Чернігівському, Сумському ХМ, Караґандинському музеї образотворчого мистецтва (Казахстан).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Троїсті музики» (1968), «Казковий звір», «Наречена і наречений», «Пан чорт на весіллі», «Баран», «Рись», «Мати з хлібом» (усі — 1970), «Коровайниці» (1971), «Отара» (1972), «Ведмідь-ласун» (1980), «Вівцелев» (1982), «Жінка з поросям» (1985), «Замріяний олень» (1988), «Нічний звір», «Весілля з приданим», «Хлопчик із дудкою» (усі — 1989), «Де наша трава?» (1990), «Веснянки» (1991–94), «Музики» (1993), «На зелений луг» (1995), «Козлик Данилко» (1996), «Олень» (2000); декор. скульптури — «Звір у квітах» (1978), «Закохані» (1979), «Колгоспна череда» (1980); серія «Свято» (2000).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
