Красний Саша
КРА́СНИЙ Саша (Красный Саша; справж. – Брянський Олександр Давидович; Брянский Александр Давыдович; 16(28). 09. 1882, Севастополь – 21. 02. 1995, Москва) – російський письменник. Член СП РФ (1984). Навч. в Одес. худож. училищі (1908–11), Моск. інституті кінематографії (1922). Від 1911 – актор Одес. театру мініатюр «Довкола світу», з яким гастролював Росією. Учасник 1-ї світової війни та воєн. дій 1918–20. Служив 1919 в охороні В. Леніна. У 1920-х рр. із К. Паустовським, В. Катаєвим і М. Булгаковим редагував г. «Гудок», згодом заснував театр «Синя блуза». К. став одним із прототипів (поет Саша) повісті «Записки на манжетах» М. Булгакова. Пропагував творчість В. Маяковського. У 1930-х рр., рятуючись від репресій, працював у моск. цирку під чужим прізвищем. Автор зб. куплетів «Если был бы я Убейко Юлий…» (О., 1912), поет. зб. «Синяя блуза» (1923), «Контрасты» (1990; обидві – Москва), «Только о любви» (Тула, 1993); пісенників «Под гармошку» (1928, співавт.), «Песенник к перевыборам советов» (1929; обидва – Москва); п’єс «Почему и на основании каком Дуню Челнокову не избрали в фабком?», «Вон чаевые!», «Живая газета» (співавт.; усі – 1926), кількох інсценівок; роману «Красногвардейцы» (1957). Творчість К. мала агітац. характер, прославляла рев. та соц. перетворення. Окремі поезії К. українською мовою переклав В. Сосюра.
Тв.: укр. перекл. – Наш паровоз // Зорі назустріч. К., 1982.
Літ.: Скороходова Е. Левый марш // Комсомол. правда. 1988, 15 окт.; Мацько В. Контрасти Саші Красного // Вітчизна. 1993. № 2.
В. П. Мацько
Основні твори
укр. перекл. – Наш паровоз // Зорі назустріч. К., 1982.
Рекомендована література
- Скороходова Е. Левый марш // Комсомол. правда. 1988, 15 окт.;
- Мацько В. Контрасти Саші Красного // Вітчизна. 1993. № 2.