Красний Саша
Визначення і загальна характеристика
КРА́СНИЙ Саша (Красный Саша; справж. — Брянський Олександр Давидович; Брянский Александр Давыдович; 16(28). 09. 1882, Севастополь — 21. 02. 1995, Москва) — російський письменник. Член СП РФ (1984). Навч. в Одес. худож. училищі (1908–11), Моск. інституті кінематографії (1922). Від 1911 — актор Одес. театру мініатюр «Довкола світу», з яким гастролював Росією. Учасник 1-ї світової війни та воєн. дій 1918–20. Служив 1919 в охороні В. Леніна. У 1920-х рр. із К. Паустовським, В. Катаєвим і М. Булгаковим редагував г. «Гудок», згодом заснував театр «Синя блуза». К. став одним із прототипів (поет Саша) повісті «Записки на манжетах» М. Булгакова. Пропагував творчість В. Маяковського. У 1930-х рр., рятуючись від репресій, працював у моск. цирку під чужим прізвищем. Автор зб. куплетів «Если был бы я Убейко Юлий…» (О., 1912), поет. зб. «Синяя блуза» (1923), «Контрасты» (1990; обидві — Москва), «Только о любви» (Тула, 1993); пісенників «Под гармошку» (1928, співавт.), «Песенник к перевыборам советов» (1929; обидва — Москва); п’єс «Почему и на основании каком Дуню Челнокову не избрали в фабком?», «Вон чаевые!», «Живая газета» (співавт.; усі — 1926), кількох інсценівок; роману «Красногвардейцы» (1957). Творчість К. мала агітац. характер, прославляла рев. та соц. перетворення. Окремі поезії К. українською мовою переклав В. Сосюра.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — Наш паровоз // Зорі назустріч. К., 1982.