БУЛГА́КОВ Михайло Опанасович (03(15). 05. 1891, Київ — 10. 03. 1940, Москва) — письмен­ник, лікар. Закінчив медичний факультет Університету св. Володимира у Києві (1916). У 1916–19 працював хірургом у шпиталях Червоного Хреста в Камʼянці-Подільському та Чернівцях, земським лікарем у Смоленській губ., венерологом у Києві. 1919 мобілізований військовим лікарем в армію Директорії УНР, того ж року — у Добровольчу армію. 1921–40 мешкав у Москві, працював як літератор.

Писав російською мовою. Більшість його творів радянська влада забороняла, їх було опубліковано посмертно: «Записки юного врача» (Москва, 1963), «Морфий» (Москва, 1991), «Звездная сыпь» («Медицинский работник», 1926, № 29, 30), «Собачье сердце» (Paris, 1969; за радянських часів повість вважали найбільш не­прийнятною, і в Росії була опублікована лише 1987 у журналі «Знамя», № 6). Перший друкований твір — фейлетон «Грядущие пер­спективы» (Грозный, 1919) — містив перед­баче­н­ня ходу російської історії й негативну оцінку наслідків більшовицького пере­вороту. Вважав себе сатириком, «містичним письмен­ником», продовжувачем традицій класичної літератури, насамперед М. Салтикова-Щедріна та М. Гоголя, хоча був також і філософом, і ліриком. Свідок драматичних подій у Києві під час більшовицького пере­вороту.

Не­прихильно ставився до українського національного руху, проте теплом до Києва пере­йняті сторінки багатьох його творів: романи «Мастер и Маргарита» (Frankfurt am Main, 1969, інсценізовано 1987 у Київському академічному драматичному театрі ім. І. Франка, режисер І. Молостова), «Белая гвардия» (Letchworth, 1969), «Театральный роман» (Ставрополь, 1989; К., 1993), пʼєси «Дни Турбиных» (Paris, 1927–29; 1936 і 1939 пʼєсу до Києва привозив МХАТ; 1956 режисер Л. Варпаховський під­готував її по­становку в Київському академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки, однак ви­ставу було заборонено), «Бег» (Letchworth, 1970), нарис «Киев-город» («Накануне», Берлин, 1923, июль). 1934 написав сценарій до екранізації комедії М. Гоголя «Ревізор». Публікація у 80-і рр. раніше заборонених творів Булгакова стала подією в духовному житті колишнього СРСР і від­чутно вплинула на на­строї інтелігенції, для якої Булгаков став «культовим» письмен­ником. У Києві, в будинку на Андріївському узвозі, № 13, де письмен­ник мешкав 1906–19, діє від 1991 Літературно-меморіальний музей Михайла Булгакова.