Гальперін Юлій Аркадійович
ГАЛЬПЕ́РІН Юлій Аркадійович (12. 03. 1928, Одеса) — графік. Заслужений художник України (1995). Член НСХУ (1971). Закін. Моск. полігр. інститут (1965; викл. Ю. Бурджелян, А. Гончаров, В. Житеньов). Працював художником-кореспондентом обл. г. «Ферганская правда», «Комуна» (1953); художником графіч. цеху Одес. відділ. Худож. фонду України (1956); у книжк. видавництві «Маяк» (1958); художником-постановником концерт. комплексу Одес. мор. порту (від 1996). Учасник обл. (від 1953), респ. (1961) та закордон. (від 1969) мистецьких виставок. Персон. — в Одесі (1992), Піреї (Греція), Неаполі (Італія), Барселоні (Іспанія), Марселі (Франція; усі — 1994), Провені (Франція, 2005). Творча манера — експресив. неосимволізм. Роботи зберігаються в НХМ, Одес., Херсон. ХМ, Одес. літ. музеї, Львів. музеї історії релігії.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — «Стали хлопців в кайдани кувати» (1961), «Аркадія» (1962), «Повінь» (1965), «Осінь у Седневі», «Золота осінь», «Прибалтика», «Браславські озера» (усі — 1975); серія ліногравюр «Старе і нове» (1965); серія літографій «Згадуючи роки дитинства» (1970); акварелі — «Вітер у гриві» (1976), «Новополоцькі гіганти» (1978), «Москва історична» (1980), «Золоті руки», «Мистецтво», «Спорт» (усі — 1987), «Капела» (1989), «Одеські грації», «Музика Прокоф’єва» (обидва –1994), «Східна казка» (1995), «Карлові Вари», «Ягоди» (обидва — 1997), «Життя», «Сестра» (обидва — 1998), «Авангардист» (2000), «Сон каменя», «Святе сімейство» (обидва — 2001), «Батько», «Дружина» (обидва — 2002), триптих «Русалоньки» (2004), «Равлик», «Голокост» (обидва — 2005); цикл — «Ліки Старого та Нового Заповітів» (1989–94), триптих «Вавилон» (1991), «Європа (Викрадення)», «Малиновий дзвін» (обидва — 1992).
Рекомендована література
- Yuli Galperin. Piraeus, 1993;
- Таинство преображения Юлия Гальперина // Галерея. 2003. № 1.
Фотоілюстрації
. 1992. papir, akvarely.jpg "«Європа (Викрадення)». 1992. Папір, акварель")
Завантажити статтю
Людина 
