Гальченко Сергій Анастасійович
ГА́ЛЬЧЕНКО Сергій Анастасійович (12. 08. 1947, с. Пустовійти, нині Миронів. р-ну Київ. обл.) — літературознавець, архівіст. Кандидат філологічних наук (1987). Член НСПУ (2000). Дійсний член НТШ (2025). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2017). Закін. Київ. пед. інститут (1970). Учителював. Від 1972 — старший науковий співробітник, 1973–82 — завідувач відділу публікацій та використання документів Центр. держ. архіву-музею літ-ри і мистецтва України; 1982–93 — вчений-хранитель фондів відділу рукописів; 1993–2003 — завідувач, від 2005 — провідний науковий співробітник відділу рукопис. фондів і текстології, від 2006 — заступник директора з наукової та видавничої діяльності Інституту літ-ри НАНУ. Одночасно 2000–05 — генеральний директор Нац. музею Т. Шевченка (усі — Київ). Досліджує проблеми текстології класич. літ. спадщини, укр. літ. джерелознавства, архівознавства, культурології та музеєзнавства. Автор статей, присвяч. творчості Т. Шевченка,І. Франка, В. Стефаника, В. Винниченка, І. Огієнка, Г. Хоткевича, П. Тичини, Остапа Вишні, В. Сосюри, М. Драй-Хмари, М. Рильського, В. Чумака, В. Блакитного, Ю. Яновського, М. Івченка, Г. Епіка, О. Корнійчука, А. Малишка, С. Скляренка, О. Білецького, О. Гончара, В. Стуса та ін.; сценаріїв радіо- і телепередач про творчість видатних діячів укр. культури й науки, історію рідного краю; низки статей в ЕСУ.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Текстологія поетичних творів П. Г. Тичини. К., 1990; Грані великого таланту: До 100-річчя від дня народження П. Г. Тичини. К., 1990.