Гальченко Сергій Анастасійович
ГА́ЛЬЧЕНКО Сергій Анастасійович (12. 08. 1947, с. Пустовійти, нині Миронів. р-ну Київ. обл.) — літературознавець, архівіст. Кандидат філологічних наук (1987). Член НСПУ (2000). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2017). Закін. Київ. пед. інститут (1970). Учителював. Від 1972 — старший науковий співробітник, 1973–82 — завідувач відділу публікацій та використання документів Центр. держ. архіву-музею літ-ри і мистецтва України; 1982–93 — вчений-хранитель фондів відділу рукописів; 1993–2003 — зав., від 2005 — провідний науковий співробітник відділу рукопис. фондів і текстології Інституту літ-ри НАНУ. Одночасно 2000– 05 — ген. дир. Нац. музею Т. Шевченка. Досліджує проблеми текстології класич. літ. спадщини, укр. літ. джерелознавства, архівознавства, культурології та музеєзнавства. Автор статей, присвяч. творчості Т. Шевченка,І. Франка, В. Стефаника, В. Винниченка, І. Огієнка, Г. Хоткевича, П. Тичини, Остапа Вишні, В. Сосюри, М. Драй-Хмари, М. Рильського, В. Чумака, В. Блакитного, Ю. Яновського, М. Івченка, Г. Епіка, О. Корнійчука, А. Малишка, С. Скляренка, О. Білецького, О. Гончара, В. Стуса та ін.; сценаріїв радіо- і телепередач про творчість видатних діячів укр. культури й науки, історію рідного краю.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Текстологія поетичних творів П. Г. Тичини. К., 1990; Грані великого таланту: До 100-річчя від дня народження П. Г. Тичини. К., 1990.
Рекомендована література
- Пелешенко Ю. Нове у тичинознавстві // СіЧ. 1992. № 5.
Завантажити статтю
Людина 
