Гамирін Володимир Іванович
ГАМИ́РІН Володимир Іванович (26. 02. 1950, м. Миргород Полтав. обл.) — художник декоративної кераміки, живописець і графік. Закін. Миргород. керам. технікум (1969; викл. Т. Мірошниченко, Л. Статкевич, В. Ханко), Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1975; викл. Р. Мартинюк, В. Овсійчук, Р. Сельський). Викладав у Миргород. керам. технікумі (1980), серед. школах Миргорода, працював у керам. майстерні. Учасник рай. (від 1967), обл. (від 1981) худож. виставок. Персон. — у Миргороді (1978–2000). Керам. скульптури Г. на етногр. й побут. тематику відзначаються образністю, відчуттям матеріалу; для темат. картин характерні асоціативність, символіка; для краєвидів — ліричність. Проілюстрував класичні твори М. Гоголя, написав портрет письменника (1989). Для Миргород. літ.-мемор. музею Д. Гурамішвілі створив живописні композиції на грузин. тематику, зокрема «Сон Давида», «Де зливаються води Арагви й Кури», «Спогади про Грузію», «Зимовий Тбілісі» (1986– 88). Виконав 28 ікон для собору в Миргороді. Оформив низку книг укр. письменників, зокрема «Пісні кохання та смутку» (П., 1994), «Пригоди Задираки», «Слідами махновського золота» (обидві — Миргород, 1998) А. Сазанського. Роботи зберігаються у музеях Полтавщини.
Додаткові відомості
- Основні твори
- вази — «Ікар» (1985), «Сім’я прибульців» (1986); пласт «Ісус Христос у терновому вінку» (1985), «Миргородські парубки» (1994); стінописи — для Будинку культури с. Хомутець (2-а пол. 1980-х рр.), серед. школи с. Попівка (1992; обидва — Миргород. р-ну Полтав. обл.), «Підводний світ» (1997, санаторій у м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл.); живопис — «Хмара над Україною» (1985), «Рідний поріг. Весна» (1995), «Фенікс», «Реквієм», «Боже, Україну збережи» (усі — 1997), «Вічна кераміка», «Осінній букет» (обидва — 2003); портрети — «Сестра Тамара» (2000), «Дочка Ольга» (2004).
Рекомендована література
- Сазанський А. Володимир Гамирін: Самітня постать на тлі напівсутіні // Полтав. вісн. 1994, 2–10 лют.;
- Його ж. Щоб зайти до саду // ОМ. 1995. № 2.