Гандельсман Марцелі

Визначення і загальна характеристика

ГА́НДЕЛЬСМАН Марцелі (Handelsman Marceli; 08. 07. 1882, Варшава — 20. 03. 1945, побл. м. Нордгаузен, Німеччина) — польський історик. Закін. Варшав. університет (1904). Студіював історію в Берліні, Парижі, Відні, Лондоні (1905–08), доктор. дис. захистив у Цюриху (1908). Від 1915 — у Варшав. університеті: від 1919 — проф. всесвіт. історії; водночас у 1927–34 — декан гуманітар. ф-ту, 1931 — співорганізатор і дир. Істор. інституту. Співзасн. і віце-дир. Інституту досліджень нац. справ (1919), кер. Комісії досліджень польс.-укр. питань Укр. наук. інституту у Варшаві (1930–39). Під час 2-ї світової війни співпрацював із Бюро інформації та пропаганди Армії Крайової. У липні 1944 заарешт. ґестапо, помер у концтаборі. Досліджував державно-правові системи Польщі та країн Європи доби середньовіччя і Нового часу. Цікавився питаннями історії українського народу, зокрема писав про поширення ідей слов’ян. єднання у середовищі Кирило-Мефодіїв. братства, в документах якого вбачав деякий вплив публіцистики А. Міцкевича. У кн. «Ukraińska polityka ks. Adama Czartoryskiego przed wojną Krymską» (Warszawa, 1937) об’єктивно показав процес формування укр. нац. руху на традиціях козацтва 17 ст., зауваживши особливості польс.-укр. стосунків у Галичині.

Завантажити статтю