ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Ганжа Степан Олександрович

ГАНЖА́ Степан Олександрович (18. 04. 1942, с. Жорнище Іллінец. р-ну Вінн. обл.) – майстер художнього ткацтва, живописець і поет. Син Олександра, брат Петра Ганжів. Заслужений майстер народної творчості України (2004). Премія ім. К. Білокур (2005). Член НСМНМУ (1991). Навч. у хореогр. студії П. Вірського в Києві (1963–64). У 1964–66 – соліст Ансамблю пісні і танцю Київ. військ. округу, 1966–84 – Держ. засл. укр. нар. хору ім. Г. Верьовки. Учасник регіон. і всеукр. худож. виставок від 1988. Автор портретів та гобеленів. Улюблені образи – дерево життя, птахи, вершники, бандуристи. У композиціях використано звичні форми нар. мистецтва – квадрати та ромби, трикутники, кола, напівкола, розетки, безконечники, хвильки, зубчики, лінії, квіти, вазони; елементи декору часто геометризовані; гама килимів стримана, тяжіє до півтонів.

Тв.: портрети – О. Селюченко, батька (обидва – 1973), митця В. Федька (1974); гобелени – «Берегиня» (1990), «Подільський мотив» (1993), «Два півні» (1995), «Козак Мамай» (1991, 1996), «Леви», «Ой Січ-мати», «Ой гаю, гаю, зелен розмаю» (усі – 1997), «Весільні музики», «Чумацький Шлях» (обидва – 1998), «Козак-бандурист» (1999), «Із-за гори, з-за лиману», «А вже весна», «В похід з полуночі» (усі – 2000), «І слава, і воля» (2001), «Б. Хмельницький», «Павочка ходить, пір’ячко ронить», «Три леви» (усі – 2002), «Павичі», «Ще треті півні не співали» (обидва – 2004).

Літ.: Доріченко О. Заповітне джерело Степана Ганжі // Київ. 2001. № 7–8; Степан Ганжа. Килимарство: Буклет. [К., 2002].

В. М. Ханко

Основні твори

портрети – О. Селюченко, батька (обидва – 1973), митця В. Федька (1974); гобелени – «Берегиня» (1990), «Подільський мотив» (1993), «Два півні» (1995), «Козак Мамай» (1991, 1996), «Леви», «Ой Січ-мати», «Ой гаю, гаю, зелен розмаю» (усі – 1997), «Весільні музики», «Чумацький Шлях» (обидва – 1998), «Козак-бандурист» (1999), «Із-за гори, з-за лиману», «А вже весна», «В похід з полуночі» (усі – 2000), «І слава, і воля» (2001), «Б. Хмельницький», «Павочка ходить, пір’ячко ронить», «Три леви» (усі – 2002), «Павичі», «Ще треті півні не співали» (обидва – 2004).

Рекомендована література

  1. Доріченко О. Заповітне джерело Степана Ганжі // Київ. 2001. № 7–8;Google Scholar
  2. Степан Ганжа. Килимарство: Буклет. [К., 2002].Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Ганжа Степан Олександрович / В. М. Ханко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-28574

Том ЕСУ:

5-й

Дата виходу друком тому:

2006

Дата останньої редакції статті:

2006

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

28574

Кількість переглядів цього року:

28

Схожі статті

Кремінський
Людина  |  Том 15 | 2014
З. Р. Краковецька
Вонсик
Людина  |  Том 5 | 2006
Т. О. Удіна
Дейнега
Людина  |  Том 7 | 2007
І. С. Шалкітене

Нагору