Ганжа Степан Олександрович
ГАНЖА́ Степан Олександрович (18. 04. 1942, с. Жорнище Іллінец. р-ну Вінн. обл.) — майстер художнього ткацтва, живописець і поет. Син Олександра, брат Петра Ганжів. Заслужений майстер народної творчості України (2004). Премія ім. К. Білокур (2005). Член НСМНМУ (1991). Навч. у хореогр. студії П. Вірського в Києві (1963–64). У 1964–66 — соліст Ансамблю пісні і танцю Київ. військ. округу, 1966–84 — Держ. засл. укр. нар. хору ім. Г. Верьовки. Учасник регіон. і всеукр. худож. виставок від 1988. Автор портретів та гобеленів. Улюблені образи — дерево життя, птахи, вершники, бандуристи. У композиціях використано звичні форми нар. мистецтва — квадрати та ромби, трикутники, кола, напівкола, розетки, безконечники, хвильки, зубчики, лінії, квіти, вазони; елементи декору часто геометризовані; гама килимів стримана, тяжіє до півтонів.
Додаткові відомості
- Основні твори
- портрети — О. Селюченко, батька (обидва — 1973), митця В. Федька (1974); гобелени — «Берегиня» (1990), «Подільський мотив» (1993), «Два півні» (1995), «Козак Мамай» (1991, 1996), «Леви», «Ой Січ-мати», «Ой гаю, гаю, зелен розмаю» (усі — 1997), «Весільні музики», «Чумацький Шлях» (обидва — 1998), «Козак-бандурист» (1999), «Із-за гори, з-за лиману», «А вже весна», «В похід з полуночі» (усі — 2000), «І слава, і воля» (2001), «Б. Хмельницький», «Павочка ходить, пір’ячко ронить», «Три леви» (усі — 2002), «Павичі», «Ще треті півні не співали» (обидва — 2004).
Рекомендована література
- Доріченко О. Заповітне джерело Степана Ганжі // Київ. 2001. № 7–8;
- Степан Ганжа. Килимарство: Буклет. [К., 2002].