ГАНКЕ́ВИЧ Климентій Микола­йович (02. 09. 1842, с. Настасів, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. — 14. 11. 1924, Чернівці) — мово­знавець, філософ, педагог. Доктор філософії і вільних наук (1868). Закін. семінарію УГКЦ у Львові (1866), навч. у Львів. університеті. Від 1868 учителював у гімназіях Пере­мишля, Бережан, Станіслава (нині Івано-Франківськ), Чернівців. Був в опозиції до польс. партій, обирався чл. повіт. ради у Станіславі (1872). У Чернівцях роз­горнув активну громад.-культур. діяльність, зокрема в товариствах «Руська бесіда» та «Буковинська руська рада», остан­ню з часом очолив. 1875–87 — у Чернів. університеті: секр., викл. з укр. літ-ри та філософії, засн. і кер. академ. товариства «Союз» при Університеті. 1887 очолив редакцію реліг. г. «Мир». Наукові праці Г. з філології та філософії друкувалися в укр., нім. і польс. періодиці. Окремими ви­да­н­нями ви­йшли: «Grundzüge der slavischen Philosophie» («Основні риси словʼянської філософії», 1869; 1873), «Короткий нарис психології для ужитку в школах середніх» (1874), «Życie, pisma, system filozoficzny Bronislawa Trentowskiego» (1871), «Система наголосів у мовах: санскритській, грецькій і українській» (1875), «Археологічно-бібліо­графічна ви­ставка Ставропігійського Ін­ституту» (1888), «Katalog dokumentów odnoszących się do Fedorowiczów w archiwum okieńskiem» (1890). Дослідже­н­ня Г. про наголос в укр. мові продовжили мово­знавці І. Верхратський, Я. Гануш. У наук. працях з філософії Г. ви­ступав проти матеріалізму і дотримувався т. зв. реал. ідеалізму. В реліг.-філос. пита­н­нях стояв на суто християн. позиціях. Учасник світ. кон­гресу психологів (Мюнхен, 1896). Під­тримував наук. звʼязки з багатьма європ. вченими.