ГАННО́ВЕР (Hannover) — столиця федеральної землі Нижня Саксонія, Німеч­чина. Знаходиться на межі Пн.-нім. низовини та гір Гарц. Порт на р. Ляйне і Середньонім. ка­налі. Насел. 516,2 тис. осіб (2003). Уперше згадується в документах від 1100, від 1241 — місто. Від 1636 — резиденція роду Вельфів. 1815–66 — столиця Ган­новер. королівства, від 1946 — Нижньої Саксонії. Під час 2-ї світової війни Г. був центром укр. життя в англ. зоні окупації Німеч­чини, тут мешкало бл. 4000 українців. Найбільше — в таборі ім. М. Лисенка, де діяли дит. садок, нар. школа, г-зія, 7 фахових курсів, дит. балетна студія, драм. гурток, хор, оркестр, бібліотека і ко­оператив. У таборі видавалася періодика (ж. «Україна і світ», ред. І. Сапіга) і таборові бюлетені циклостилевим способом. У Г. пере­бувало кра­йове Пред­ставництво укр. еміграції в Німеч­чині. Деякий час тут жив П. Зайцев. У перед­місті Г. Сальцґіт­тер встановлено монумент у памʼять про українців, які загинули на металург. заводі під час війни. 1951 табір роз­формовано.