Ганський Олексій Павлович

ГА́НСЬКИЙ Олексій Павлович (20. 07(01. 08). 1870, Одеса – 29. 07(11. 08). 1908, с-ще Алупка, нині місто АР Крим, перепохов. у м. Ялта) – астроном. Брат П. Ганського. Закін. Новорос. університет (Одеса, 1894). Стажувався у Сорбонні. Медаль ім. П. Жансена Париз. АН (1904). Працював у Париз., Потсдам. (Німеччина), Медон. обсерваторіях. Від 1905 – у Пулков. обсерваторії (побл. С.-Петербурга), брав участь у створенні та очолював її відділ. у Симеїзі (нині НДІ «Крим. астрофіз. обсерваторія», АР Крим; 1908).

Наукові дослідження в галузі фізики Сонця. Брав участь в експедиціях на Нову Землю, в Іспанію та Середню Азію для спостереження повних соняч. затемнень, на о-в Шпіцберґен для градусних вимірювань і визначення сили тяжіння. Здійснив 9 сходжень на Монблан (Зх. Альпи) для визначення соняч. сталої та спостережень соняч. корони. Трагічно загинув на морі. Його ім’ям названі кратер на Місяці і мала планета № 1118.

Літ.: Воронцов-Вельяминов Б. Очерки истории астрономии в России. Москва, 1956; Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы: Биографический справочник. К., 1986.

А. О. Корсунь

Рекомендована література

1. Воронцов-Вельяминов Б. Очерки истории астрономии в России. Москва, 1956;
   Google Scholar Internet
2. Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы: Биографический справочник. К., 1986.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю