Гантер Александр-Джердін
Визначення і загальна характеристика
ГА́НТЕР Александр-Джердін (Hunter Alexander Jardine; 27. 02. 1868, м. Лейт, провінція Онтаріо, Канада — 25. 08. 1940, м. Тюлон, провінція Манітоба, Канада) — канадський англомовний перекладач. Закін. мед. та богослов. факультети Торонт. університету (1891). Від 1902 працював лікарем і пастором (Пресвітеріанської церкви, від 1925 — Об’єдн. церкви Канади) серед укр. емігрантів у Тюлоні. Захопився творчістю Т. Шевченка, вивчив укр. мову, щоб перекладами Шевченкових творів збагатити англомовну перекладну літературу. Переклав 23 твори поета. Крім віршів «Минають дні, минають ночі...», «Сонце заходить, гори чорніють...», «Як умру, то поховайте...», усі інші — «Чернець», «Гамалія», «Тарасова ніч», «Наймичка», «Кавказ», «І мертвим, і живим...», «Сон» («Гори мої високії...»), «Сон» («На панщині пшеницю жала...»), «Якби ви знали, паничі...», «Лічу в неволі дні і ночі...» [перша ред.], «Г. З.» («Немає гірше, як в неволі...», «Думи мої, думи мої, ви мої єдині...», «Подражаніє 11 псалму», «Молитва», «Тим неситим очам…», «Думка» («Вітре буйний, вітре буйний...»), «Русалка», «Гімн чернечий», «Слава», «Світе ясний! Світе тихий!..» — англ. мовою перекладено вперше. Видав їх окремою збіркою під назвою «Shevchenko Taras. The Kobzar of Ukraine» («Шевченко Тарас. Кобзар України», Тюлон, 1922; факсимільне видання цього «Кобзаря» здійснив Я.-Б. Рудницький: «Shevchenko Taras. The Kobzar of Ukraine», New York; Winnipeg, 1961), де також вмістив відомості про Україну і Т. Шевченка. До 1945, коли з’явилися переклади К. Меннінґа, це було найповніше тлумачення творів Т. Шевченка англ. мовою. Оскільки Г. бракувало належного професіоналізму та поетичного хисту, художня вартість перекладів Г. невисока. Г. не зміг адекватно відтворити Шевченкового образного світу, розмаїття поетового віршування, не звертав уваги на архітектоніку вірша. Лаконічні Шевченкові образні вислови він перекладав ускладнено, інколи нечітко («Кавказ»), інколи неправильно («Наймичка»), старанно уникав укр. реалій та ономастикону. Окремі переклади зі збірки Г. згодом передруковували в ін. виданнях, зокрема у додатку до англомов. варіанта студії Ю. Бойка «Taras Shevchenko and West-European Literatures» («Тарас Шевченко і західноєвропейські літератури», Лондон, 1956) та в білінгві «Шевченкові думи і пісні. Shevchenko’s thoughts and lyrics» (Джерсі-Сіті; Нью-Йорк, 1961). Автор англомов. ст. «Taras Shevchenko — Robert Burns of Ukraine» («Тарас Шевченко — Роберт Бернс України», опубл. в укр. г. «Канадійський ранок» 14 берез. 1930), у якій висловлює слушну думку, що Т. Шевченко більше зробив для свого народу, ніж Р. Бернс для шотландців. Інколи виступав з доповідями про Т. Шевченка на традиц. шевченків. вечорах, зокрема у Вінніпезі 1930. Переклади Г. досить критично оцінили Г. Майфет та І. Кулик. Автор кн. «A pleasant adventure» («Приємна пригода», 1929) — про життя укр. емігрантів у Манітобі. Опублікував 1931 у власному перекладі уривки з повісті «Маруся» Марка Вовчка під заголовком «A guest from the steppes» («Гість степів»).