Гарантії законності

Визначення і загальна характеристика

ГАРА́НТІЇ ЗАКО́ННОСТІ  — система засобів, що забезпечують реалізацію принципів та вимог законності у житті суспільства. Г. з. також попереджують порушення законності та гарантують її відновлення у випадку скоєння останніх. Їх поділяють на заг. (екон., політ., ідеол., організац., громад., держ.) та правові — спец. засоби, встановлені діючим правом з метою попередження, припинення й усунення порушень правових норм (зокрема правові засоби боротьби з правопорушеннями та поновлення законності). Правові гарантії, у свою чергу, поділяють на заг.-правові та спец.-правові. Заг.-правові гарантії спрямовані на забезпечення правомір. поведінки суб’єктів права, тобто мають регулятивну природу, спец.-правові — на попередження, припинення, розкриття та розслідування правопорушень, відновлення порушених прав і свобод суб’єктів права, покарання правопорушників. Окрім того, правові гарантії класифікують: за суб’єктами створення та застосування гарантій (гарантії законодав., виконав. і судової влад, органів місц. та регіон. самоврядування, громад. об’єднань); за адресатом впливу (суспільство, соц. група чи прошарок, територ. громада, колектив, особа); за правовою формою здійснення (правотворчі, правозастосувал., правореалізац.); за сферою дії (заг.-держ., регіон., місц.). Серед інституцій, що забезпечують законність в Україні, особливе місце належить Президенту, який, відповідно до ст. 102 Конституції України, є гарантом держ. суверенітету і територ. цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини та громадянина. ВР України здійснює парламент. контроль за забезпеченням законності, зокрема через діяльність відповід. комітетів, Уповноваженого ВР України з прав людини, проведення розслідування з окремих питань тимчас. слідчими комісіями тощо. Важливою спец. правовою Г. з. є судочинство, яке здійснюють Конституц. Суд України та суди заг. юрисдикції на засадах законності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, гласності судового процесу, обов’язковості рішень суду. Єдиним органом конституц. юрисдикції в Україні є Конституц. Суд, який вирішує питання про відповідність законів та ін. правових актів Конституції України, офіційно тлумачить Конституцію та закони України. Прокуратура України здійснює нагляд за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, а також за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінал. справах та при застосуванні ін. заходів примус. характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Стан законності в суспільстві багато у чому залежить від правової активності громадян України, реалізації ними власних прав, свобод і обов’язків, зокрема прав: брати участь в упр. держ. справами; направляти індивідуал. чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів держ. влади, місц. самоврядування та посадових і служб. осіб цих органів; оскаржувати в суді їх рішення, дії чи бездіяльність; звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого ВР України з прав людини, а після використання всіх нац. засобів правового захисту — відповід. міжнар. установ чи відповідал. органів міжнар. організацій, чл. або учасником яких є Україна; захищати свої права та свободи від порушень і протиправ. посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Завантажити статтю