Гарантія

ГАРА́НТІЯ (франц. garantie — порука, забезпечення) — один із видів забезпечення виконання зобов’язань. Згідно з Г. банк або ін. фінанс. установа чи страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціарієм) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Ознаки Г.: своєрідна юрид. природа (належить до зобов’язально-правових видів забезпечення виконання зобов’язання); незалежність (юридично не пов’язана з осн. зобов’язанням); безвідкличність (гарант не має права відкликати Г. окрім випадків, коли вона встановлює інше); непередаваність (бенефіціарій не може передавати ін. особі право вимоги до гаранта, однак якщо Г. передбачає інше, вищезгадана передача можлива); строковість (діє протягом строку, на який її видають); особливі підстави припинення (передбачені ч. 1 ст. 568 Цивіл. кодексу України). Предмет Г. — забезпечене нею зобов’язання, яке не виконав принципал. Суб’єктами Г. є: бенефіціарій — особа, що має право вимагати від гаранта виконання передбаченого Г. зобов’язання, яке не виконав принципал; принципал — особа, що не виконала покладеного на неї зобов’язання, яке забезпечує Г.; гарант — особа, що несе відповідальність перед бенефіціарієм за невиконання принципалом покладеного на нього зобов’язання, яке забезпечує Г. Бенефіціарієм та принципалом можуть бути як фіз., так і юрид. особи, гарантом — лише юрид. особи. Г. набирає чинності від дня її видачі, окрім випадків, якщо у ній встановлено інше. У тому випадку, коли принципал не виконав покладеного на нього зобов’язання, яке забезпечує Г., бенефіціарій має право вимагати на свою користь від гаранта сплати певної грош. суми, розмір якої визначає Г. Вимога бенефіціарія до гаранта має письмову форму і пред’являється разом із документами, які вказані безпосередньо у Г. або додані до неї. Отримавши вимогу, гарант зобов’язаний: негайно повідомити про це принципала і передати йому копії вимоги разом із доданими документами; розглянути вимогу кредитора разом із доданими до неї документами у строк, встановлений Г.; з’ясувати, чи відповідає вимога бенефіціарія та додані до неї документи умовам Г. У випадку, якщо вимога чи додані до неї документи не відповідають умовам Г. або подані після закінчення її дії, гарант має право не задовольняти вимогу бенефіціарія, однак зобов’язаний негайно повідомити йому про це. Гарант, який після пред’явлення до нього вимоги бенефіціарія дізнався про недійсність осн. зобов’язання або про його припинення, повинен негайно повідомити про це як бенефіціарія, так і принципала. Повторна вимога бенефіціарія, яку гарант отримав після вищезазнач. повідомлення, підлягає задоволенню. Гарант повинен сплатити бенефіціарію грош. суму, на яку видана Г. Коли гарант порушив свій обов’язок, його відповідальність перед бенефіціарієм не обмежується грош. сумою, на яку видана Г., однак якщо Г. встановлює інше, це правило не діє. За послуги, які він надає принципалу, гарант має право отримати певну грош. суму, розмір якої визначається чинним законодавством України. Підстави припинення Г.: сплата бенефіціарієві суми, на яку вона видана; закінчення строку дії; відмова бенефіціарія від своїх прав за Г. шляхом повернення її гарантові або подання останньому письм. заяви про звільнення його від обов’язків за вищеназваною Г. Гарант, який дізнався про припинення Г., повинен негайно повідомити про це принципала. Він має право на зворотню вимогу (регрес) до принципала у межах суми, сплаченої ним за Г. бенефіціарію, окрім випадків, якщо договір між гарантом та принципалом передбачає інше. Гарант не має права на зворотню вимогу (регрес) до принципала у тому випадку, коли сума, сплачена ним бенефіціарію, не відповідає умовам Г.

Завантажити статтю