ГАРБУ́З Василь Степанович (30. 01 (11. 02). 1882, с. Малі Будища, нині Зіньків. р-ну Полтав. обл. — 25. 11. 1972, с. Ліщинівка Кобеляц. р-ну Полтав. обл.) — майстер художнього різьбле­н­ня на дереві. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1962). Різьбярству й меблярству навч. у Прокопа і Федота Юхименків. Учасник ви­ставок — Всерос. ку­старної у С.-Петербурзі (бронз. медаль, 1913), укр. нар. мистецтва у Києві (диплом 2-го ступеня, 1936), Між­нар. у Парижі (золота медаль, 1937). Від 1912 — у Полтаві: працював у артілі «Спорт і культура» і викладав у профтех­школі (1930–40). Виготовляв традиц. побут. предмети (полички, скринька, 1936), посуд, меблі (буфет за проектом В. Черченка, у спів­авт. з П. Комашком, 1912; письм. стіл, 1913), іконостаси (у м-ку Нові Санжари і с. Кишеньки Кобеляц. р-ну Полтав. обл., 1900 — поч. 1910-х рр.), круглу зооморфну пластику («Кабанчик», «Лис», «Жаба»; усі — 1930), панно і пласти, деревʼяні ножі з візерунками для роз­різува­н­ня книжок (1930) і рельєфами на теми творів О. Пушкіна (1936–37), посуд, прикраш. полтав. три­гран­но-виїмчастим різьбле­н­ням, фігурки птахів, тварин, декор. панно й пласти, настін. календар із порт­ретом Б. Хмельницького (1954). Твори Г. зберігаються у Полтав. худож. і крає­знав. музеях, МУНДМ.