Гарві Петро Абрамович

ГА́РВІ Петро Абрамович (справж. — Бронштейн; псевд.: Кемський, Коля, Гар-ві, Чацький та ін.; 15. 01. 1881, Одеса — 28. 02. 1944, Нью-Йорк) — політичний діяч, журналіст. Навч. у Новорос. університеті (Одеса), закін. С.-Петербур. університет (1911). Неодноразово був заарешт. царською та більшов. владою за політ. пере­кона­н­ня. Від 1898 — учасник рос. с.-д. руху. Був членом меншов. осередків у Москві, один із кер. Грудневого зброй. пов­ста­н­ня 1905. Працював у ред. петербур. журналів «Рабочий по метал­лу» (1907), «Печатное дело» (1908–12), «Профес­сиональный вестник» (1909) та «Метал­лист» (1911–12). Після Січневого (1910) пленуму ЦК РСДРП від­мовився ввійти до складу Рос. колегії ЦК, вважав шкідливим існува­н­ня нелегал. ЦК. Від кін. 1910 — один із кер. петербур. ініціатив. групи ліквідаторів; актив. спів­роб. ліквідатив. ви­дань «Невский голос», «Наша заря», «Новая рабочая газета». Брав участь у написан­ні спіл. декларації меншовиків та більшовиків у 4-й Держ. думі щодо від­ноше­н­ня до 1-ї світової війни. Після більшов. пере­вороту 1917 — серед керівництва меншовиків у Петро­граді, противник обʼ­єд­на­н­ня з більшовиками. 1918 очолив меншов. організацію в Одесі та редагував її друк. орган «Южный рабочий». Від 1923 мешкав та працював за кордоном (1923–33 — у Берліні, 1933– 40 — у Парижі, від 1940 — у США). Заперечував можливість демократ. еволюції більшов. режиму, вважав, що шлях більшовизму веде до фашизму.

Завантажити статтю