Гарматій Лука Васильович
ГАРМАТІ́Й Лука Васильович (30. 10. 1866, с. Лучка, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. — 31. 10. 1924, с. Могильниця, нині у складі м. Теребовля Терноп. обл.) — педагог, етнограф, громадсько-культурний діяч. Член НТШ (1905). Закін. Терноп. учител. семінарію (1887). Учителював. На поч. 1-ї світової війни працював у школах Австрії, Моравії (нині у складі Чехії). 1920 повернувся у с. Могильниця. За погляди зазнав переслідувань від влади. Підтримував дружні стосунки з І. Франком, М. Грушевським, Г. Хоткевичем, В. Гнатюком, Лесею Українкою, Ф. Вовком. Вивчав весільні, похоронні та ін. обряди, записував оповідання, перекази, повір’я. Досліджував матер. культуру Гуцульщини. Чимало етногр. записів Г. використав М. Коцюбинський у повісті «Тіні забутих предків», опублікували в своїх працях В. Гнатюк («Колядки і щедрівки») та В. Шухевич («Гуцульщина»). Гуцул. мист. вироби і речі побуту, зібрані Г., зберігаються в музеях С.-Петербурга, Львова, Коломиї, Праги. Найцінніші колекції Г. передав МЕХП. Брав участь у заснуванні читалень товариства «Просвіта», товариства «Січ», нар. шкіл. Автор спогадів про М. Коцюбинського.
Рекомендована література
- Гнатюк В. Лука Гарматій і його спогади про М. Коцюбинського. Л., 1925;
- Сахро М. Дослідник культури гуцулів // НТЕ. 1969. № 6;
- Арсенич П. Учитель і етнограф Лука Гарматій // Гуцул. школа. 1995. № 1.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
