Гармаш Міра
ГАРМА́Ш Міра (справж. — Дорошенко-Василишин Володимира Володимирівна; ін. псевд.: Ївга Жак, Ї. Жак, Гапа; 03. 01. 1926, Львів – 28. 07. 2011, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) — поетеса, перекладачка. Дочка В. Дорошенка, дружина Р. Василишина-Гармаша, ілюстратора її книг. Під час 2-ї світової війни виїхала до Праги, згодом — до Німеччини. Закін. мед. факультет Мюнхен. університету (1949). Від 1949 — у США, мешкала у Філадельфії. Працювала за фахом. Друкувалася в україномов. часописах Заходу. Авторка зб. поезій «Віднайдені роки» (1958), «Райдуга в пітьмі» (1972), «Срібна свірель» (1978; усі — Філадельфія), «Мрійлива кантилена» (Клівленд, 2015), дит. віршов. казки «Журавлі» (1966), ліро-епіч. поеми «Марія Люїза» (1973), сатир. зб. «Розкритий вахляр» (1987; усі — Філадельфія), лібрето до опери «Таємниця» М. Фоменка. Перекладала українською мовою твори польс., нім., франц., англ. письменників. Віршам Г. притаманна елегійність, виразна стилістика, у них оспівується рідний край, природа України («Косів», «Львів восени»), звучать патріот. мотиви («Хай дзвенять бандури», «Ллються сльози із сепії хмар», «У. Самчукові»), біогр. нотатки, почуття любові до батька («25. VІІІ. 1963», «Я викликаю душу твою»). Після 1991 відвідувала Україну, разом із чоловіком фінансово підтримувала історичні та археологічні дослідження Батурина (нині Ніжин. р-ну Черніг. обл.).
Додаткові відомості
- Державний архів
- ДА: ЦДАМЛМ України. Ф. 283, од. зб. 2413–2419.