ГАРМА́Ш Міра (справж. — Дорошенко-Василишин Володимира Володимирівна; ін. псевд.: Ївга Жак, Ї. Жак, Гапа; 03. 01. 1926, Львів – 28. 07. 2011, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) — поетеса, пере­кладачка. Дочка В. Дорошенка, дружина Р. Василишина-Гармаша, ілюстратора її книг. Під час 2-ї світової війни виїхала до Праги, згодом — до Німеч­чини. Закін. мед. факультет Мюнхен. університету (1949). Від 1949 — у США, мешкала у Філадельфії. Працювала за фахом. Друкувалася в україномов. часописах Заходу. Авторка зб. поезій «Від­найдені роки» (1958), «Райдуга в пітьмі» (1972), «Срібна свірель» (1978; усі — Філадельфія), «Мрійлива кантилена» (Клівленд, 2015), дит. віршов. казки «Журавлі» (1966), ліро-епіч. поеми «Марія Люїза» (1973), сатир. зб. «Роз­критий вахляр» (1987; усі — Філадельфія), лібрето до опери «Таємниця» М. Фоменка. Пере­кладала українською мовою твори польс., нім., франц., англ. письмен­ників. Віршам Г. притаман­на елегійність, виразна стилістика, у них оспівується рідний край, природа України («Косів», «Львів восени»), звучать патріот. мотиви («Хай дзвенять бандури», «Ллються сльози із сепії хмар», «У. Самчукові»), біогр. нотатки, почу­т­тя любові до батька («25. VІІІ. 1963», «Я викликаю душу твою»). Після 1991 від­відувала Україну, разом із чоловіком фінансово під­тримувала історичні та археологічні дослідже­н­ня Батурина (нині Ніжин. р-ну Черніг. обл.).