Гарнич-Гарницький Євген Федорович
ГА́РНИЧ-ГАРНИ́ЦЬКИЙ Євген Федорович (29. 01(10. 02). 1862, Харків — 1919, Київ) — спортивний діяч. Син дворянина, професора хімії. Закін. Університет св. Володимира в Києві (1889). Започаткував розвиток важкої атлетики в Україні, заснувавши 1895 у Києві атлет. гурток (від 1899 — Атлет. товариство, від 1901 — Атлет. і гімнаст. товариство, від 1909 — Гімнаст. товариство «Сокіл»). Керував підготовкою І. Піддубного з франц. боротьби. Ініціював проведення першостей Пд.-Зх. краю 1908–16 з важкої атлетики, боротьби, гімнастики та ін. видів спорту, переможців нагороджували сріб. Кубком ім. Є. Гарнича-Гарницького. Входив до складу журі (як голова і чл. журі) чемпіонатів Росії 1897–1916. Член Київ. олімп. комітету, один із організаторів 1-ї Рос. олімпіади в Києві (1913). Член Всерос. спілки важкоатлетів (1912; від 1916 — заступник голови). Президент спортивного товариства «Санітас» (1914). Обирався нач. гавані, віце-командором київ. яхт-клубу (засн. 1887 з його ініціативи).
Рекомендована література
- Драга В. Лікар Євген Гарнич-Гарницький — «Батько київської атлетики» // Олімп. арена. 2005. № 4.
Завантажити статтю
Людина 
