Гарф Михайло Ернестович
ГАРФ Михайло Ернестович (23. 02. 1911, Київ — 08. 10. 2001, там само) — фахівець у галузі механіки. Доктор технічних наук (1965), професор (1970). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1970). Закін. Київ. індустр. інститут (1936). Відтоді працював на виробництві, зокрема у 1938–45 — пров. конструктор Київ. заводу станків-автоматів. Під час 2-ї світової війни разом із заводом був евакуйований на Урал, де працював над виготовленням вузлів танка Т-34, керував розробкою та виготовленням станків для складання артилер. снарядів. Від 1945 — в Інституті ливар. виробництва АН УРСР (Київ): 1959– 62 — зав. лаб.; 1962–89 — завідувач відділу втоми конструкцій, від 1989 — наук. консультант Інституту механіки АН УРСР (Київ). Досліджував питання теорії та розрахунку машин для випробувань на втому матеріалів і натурних деталей; вирішив цикл задач у галузі дослід. динам. напруження машин і вибору їх динам. параметрів; розробив методику програм. випробувань на втому литих та ін. деталей і відповідне н.-д. обладнання, що демонструвалось на міжнар. виставках у Нью-Йорку (1960), Москві (1962), Будапешті (1974).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Прочность коленчатых валов тракторных двигателей. К., 1955 (співавтор); Машины для испытаний на усталость. Москва, 1957 (співавтор); Динамика машин для испытаний на усталость. Москва, 1967; Машины и приборы для программных испытаний на усталость. К., 1970; Развитие усталостных трещин в материалах и конструкциях. К., 1980; Испытания на усталость применительно к задачам оптимизации конструкций. К., 1984; Динамические основы расчета и конструирования машин для испытания на усталость. К., 2002 (співавтор).
Завантажити статтю
Людина 
