Гасик Михайло Іванович

ГА́СИК Михайло Іванович (30. 06. 1929, с. Семенiвка Пологів. р-ну Запорiз. обл. — 05. 01. 2021, Дні­про) — фахівець у галузi металургiї. Доктор технічних наук (1969), професор (1971), академік НАНУ (1990), іноз. чл. РАН (2004), Грузин. АН (2005), почес. чл. АН Казах­стану (2006). Держ. премії УРСР (1977) і України (1998, 2004) у галузі н. і т., премії РМ СРСР (1991), ім. Є. Патона (1995), ім. З. Некрасова (2007) та ім. М. Доброхотова (2013) НАНУ. Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Закiн. Днi­проп. металург. ін­ститут (1954), де від­тоді й працював (нині Нац. металург. академія України): від 1971 — проф., від 1973 — завідувач кафедри електрометалургії, водночас 1973–86 — декан електрометалург. ф-ту. Наук. працi стосуються електрометалургiї сталi, феро­сплавiв і спец­сплавiв, електротермiї неорганiч. матерiалiв, роз­робки технол. процесiв одержа­н­ня сталi та сплавiв, кольор. металiв методом електрометалургiї. За роз­робками й актив. участю Г. впроваджені нові технології та споруджені нові пром. обʼєкти на електрометалург. під­приємствах України (Запоріз., Нікопол., Стаханів. заводи феро­сплавів, Запоріз. алюмінієвий комбінат та ін.).

Завантажити статтю