Гаспарян Ашот Михайлович
ГАСПАРЯ́Н Ашот Михайлович (04(17). 06. 1902, Баку — 30. 10. 1970, Ленінград, нині С.-Петербург) — лікар-уролог. Доктор медичних наук (1940), професор (1940). Навч. у Бакин. університеті (1921–23), закін. 2-й Моск. університет (1926). Відтоді працював у 1-му Моск. мед. інституті: у 1936 — завідувач кафедри урології; 1937–44 — ректор 1-го Харків. мед. інституту, де 1938 заснував каф. урології; 1944–48 — ректор, одночасно — засн. (1944) і зав. (до 1951) каф. урології Одес. мед. інституту; від 1952 — завідувач кафедри урології 1-го Ленінгр. мед. інституту. Засн. і голова Всерос. наук. товариства урологів (від 1965). Досліджував проблеми нирковокам’яної хвороби, урол. онкології, техніки хірург. втручань при лікуванні травм органів сечостатевої системи та туберкульозу сечової системи. Запропонував ковзний постій. катетер, а також термометрію нирк. мисочок, сечового міхура та уретри.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Каменная болезнь мочевого пузыря. Москва, 1932; Отдаленные результаты операции внутренней уретротомии. Москва, 1934; Хирургическое лечение мужского бесплодия. Москва, 1935; Новый принцип применения постоянного катетера при восстановлении поврежденной уретры. Чкалов, 1942; Пластика мочевого пузыря отрезками тонкой кишки. Ярославль, 1959 (співавтор); Очерки по истории отечественной урологии. Ленинград, 1971 (співавтор).
Рекомендована література
- Вчені Харківського державного медичного університету (1805–2005). Б. м. р..
Завантажити статтю
Людина 
