ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Гафез

ГАФЕ́З (справж. – Гаглойти Федір Захарович; 29. 08(11. 09). 1913, Баку – 12. 08. 1983, м. Цхінвалі, Пд. Осетія, Грузія) – осетинський письменник. Учасник 2-ї світової війни. Лауреат премії ім. К. Хетегурова (1981). Закін. Пд.-Осетин. пед. інститут (м. Цхінвалі, 1940). Очолював Пд.-Осетин. відділ. СП (1955–73). Писав осетин., груз. і рос. мовами. Поезії почав друкувати 1935. Перша зб. віршів – «Фӕндыры зӕлтӕ», («Акорди фандира», 1940). Ліро-епічні вірші, балади, поеми про фронт. будні увійшли до зб. «Адджын у цард» («Життя миле», 1948). Людині праці присвяч. лірич. щоденник «Тулдзы къох» («Дубовий гай», 1956). У зб. поем і легенд «Фады артдзӕст» («Рідне вогнище», 1959), як і в ін. творах Г., реаліст. основа поєднується з романт. світовідчуттям письменника. Трудівники гір і долин є героями зб. оповідань «Дзаджейы рухс» («Лампочка Дзадже», 1961). Роман «Добрый день, люди!» (1966) відтворює різні долі людей в епіч., лірич. та публіцист. манері живописання. У доробку Г. також – трагедії, комедії, літ.-крит. роздуми, есе. Не раз відвідував Україну, присвятив їй вірші «Чому тебе люблю», «Україні», «Дніпро». До образу Т. Шевченка звернувся у віршах «Тарасові Шевченку», «Кобзареві», «На Чернечій горі». Нарис «У Києві. Із зошита письменника» (1954) присвяч. перебуванню в Україні. Переклав осетин. мовою вірші Т. Шевченка «Заповіт», «Буває, в неволі іноді згадаю», «І золотої й дорогої» та ін. Упорядкував збірки осетин. перекладів творів Т. Шевченка (1954) та І. Франка (1956), написав до них передмови. Переклав окремі твори П. Тичини, В. Сосюри, А. Малишка, О. Гончара. Підтримував дружні зв’язки з П. Тичиною та ін. укр. письменниками. У ж. «Фидиуӕг» («Провісник», 1954, № 1, 3) опубл. переклади Г. творів Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського, М. Бажана, О. Гончара, І. Ле, П. Козланюка, С. Олійника, М. Нагнибіди, П. Воронька та ін. Укр. мовою деякі твори Г. переклали М. Лещенко, Л. Куліш, В. Бойченко, В. Нарошкевич та ін.

Тв.: укр. перекл. – (Вірші) // Сузір’я. К., 1969. Вип. 3; (Вірші) // Високий обрій. О., 1987; (Вірші) // Голоси гір та степів. О., 1987.

Літ.: Луценко І. Наш друг – Гафез // ЛУ. 1971, 12 січ.; Його ж. Гафез і Тичина // РЛ. 1977. № 6.

І. А. Луценко

Основні твори

укр. перекл. – (Вірші) // Сузір’я. К., 1969. Вип. 3; (Вірші) // Високий обрій. О., 1987; (Вірші) // Голоси гір та степів. О., 1987.

Рекомендована література

  1. Луценко І. Наш друг – Гафез // ЛУ. 1971, 12 січ.;Google Scholar
  2. Його ж. Гафез і Тичина // РЛ. 1977. № 6.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Гафез / І. А. Луценко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-28862

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

5-й

Дата виходу друком тому:

2006

Дата останньої редакції статті:

2006

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Людина

Ключове слово:

Гаглойти Федір Захарович

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

28862

Кількість переглядів цього року:

2

Схожі статті

Єрмаков
Людина  |  Том 9 | 2009
В. І. Зноба
Демчук
Людина  |  Том 7 | 2007
В. В. Драга
Влох
Людина  |  Том 4 | 2024
Б. В. Кулик

Нагору