Ге Баоцюань

Визначення і загальна характеристика

ГЕ Баоцюань (15. 02. 1913, Дунтай. пов., провінція Цзянсу, Китай — 15. 05. 2000, м. Нанкін, Китай) — китайський літературо­знавець, пере­кладач, громадський діяч. Літ. премія ім. І. Франка (1988). Закін. Шанхай. університет (Китай, 1932). У 1935– 37, 1949–54 жив у Москві. Почес. д-р Моск. університету (1987). Тривалий час працював у г. «Сіньхуа жібао» та ін. парт. період. ви­да­н­нях. Написав низку книг про Рад. Союз. Пере­кладав твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Некрасова, а також багатьох рад. поетів. 1956 опублікував пере­клади гімну «Вічний революціонер» та ін. віршів І. Франка і ст. «Великий український письмен­ник Іван Франко», «Поет і прозаїк Іван Франко», «Памʼяті великого українського письмен­ника». Упорядник, автор перед­мови і один з пере­кладачів збірки творів І. Франка. 1961 на­друкував ст. «Великий поет українського народу Шевченко», «Шевченко і Тайпінська революція» та ін. Упорядник і автор перед­мови до зб. віршів Т. Шевченка (Шанхай, 1983), до якої уві­йшли 24 твори в його пере­кладах (балада «Причин­на», поеми «Катерина», «Тополя», «Іван Під­кова», вірші «Пере­бендя», «Заповіт» та ін.). Пере­клав окремі вірші Лесі Українки, П. Тичини, оповіда­н­ня Марка Черемшини, В. Стефаника, твори О. Корнійчука, В. Василевської. У ж. «Всесвіт» опублікував ст. «Українська література в Китаї» (1987, № 8). У 1937, 1949 і 1987 від­відував Київ. 1986 у КНР встановлено Держ. премію ім. Г. за кращі літ. пере­клади.

Літ.: Ге Баоцюань у Києві // ЛУ. 1987, 12 лют.

І. К. Чирко

Завантажити статтю