КРАСНОГВАРДІ́ЙСЬКИЙ РАЙО́Н (до 1945 — Тельманський) — район, що знаходиться у централь­ній частині Автономної респуб­ліки Крим. Межує з Джанкойським, Пер­вомайським, Сакським, Сімферопольським, Білогірським і Нижньогірським ра­йонами. Ут­­ворився 1935 як німецький національний р-н (на­званий на честь лідера німецького комуністичного руху Е. Тельмана). Від лис­­топада 1941 до квітня 1944 — під німецько-фашистською окупацією. У серп­ні 1941 депортовано більшість німців, у травні 1944 — кримських татар. У 2-й половині 1940-х років бу­­ли пере­йменовані майже всі на­селені пункти ра­йону. 1962 при­єд­нано населені пункти ліквідованого Октябрського (до 1945 — Біюк-Он­ларського) ра­йону. 1939 у Біюк-Онларському ра­йоні меш­­кало 18 542 (росіян — 7214, німців — 4010, українців — 3257, кримських татар — 3061, євреїв — 470, болгар — 151, греків — 31, вірмен — 15), у Тельманівському ра­йоні — 23 535 (нім­­ців — 7897, росіян — 7425, україн­ців — 3390, євреїв — 1910, кримських татар — 1897, вірмен — 125, бол­гар — 71, греків — 43) осіб. Нині площа Красногвардійського р. 1,8 тис. км2 . Населе­н­ня 93 686 осіб (2001, складає 105,0 % до 1989): росіян — 48,7 %, українців — 27,3 %, кримських татар — 16,7 %, білорусів — 2,2 %, поляків — 0,2 %. У складі ра­йону — смт Красногвардійське й Октябрське та 83 сільські населені пункти. Більша частина Красногвардійського ра­йону лежить у межах Центрально-Кримської рівнини, пів­нічно-східна — Приси­васької низовини. Поверх­ня — плоска низовин­на лесова рівни­на, слабо роз­членована не­глибо­кими балками. Корисні копалини: вапняки, гравій. Протікають Сал­гир з притокою Бурульча (басейн Азовського моря). Про­­ходить траса Красногвардійського ка­налу (від­­галуже­н­ня Пів­нічно-Крим­­ського ка­налу). На пів­нічному сході ґрунти пере­важно темно-каштанові, на пів­ден­ному заході — чорноземні пів­ден­ні карбонатні, на пів­ночі є солонці та солон­чаки. Природна степова рослин­ність майже не збереглася, понад 90 % території ра­йону роз­орано. Охо­­роняються ландшафтні заказни­ки місцевого значе­н­ня: Ділянка степу в с. Клепиніне та Цілин­ний степ у с. Григорівка. У райцентрі — за­­лізнична станція Урожайна, у смт Ок­­тябрське — Елеваторна. Основу економіки ра­йону складають виробництво та пере­робле­н­ня сільсько-господарської продукції. У Красногвардійському ра­йоні — 49 промислових під­приємств. Під­приємства харчової промисловості (її частка від загальнора­йон­ного випуску промислової продукції становить 96 %) виробляють мʼясо, суб­продукти, ковбаси, консерви, овочеві і фруктові соки, борошно, хліб, кру­­пи, кондитерські і макарон­ні виро­би. Роз­винені рослин­ництво, тва­­рин­ництво, садівництво та вино­­градарство. У сфері сільського господарства працюють 130 під­приємств і 271 селянсько-фермерське господарство. У Красногвардійському ра­йоні — 34 загальноосвітні школи, ПТУ, 18 до­шкільних закладів, 2 центри дитячої і юнацької творчості; 46 клубних закладів, 51 бібліотека, 4 музичні школи, Крас­­ногвардійський крає­знавчий му­­зей; 2 ра­йон­ні лікарні, 14 лікарських ам­­булаторій, 51 фельдшерсько-акушерський пункт. Спортивна база: 6 стадіонів, 20 май­данчиків, 43 футбольні по­ля, 8 тирів, 43 зали, кінно-спортивна база. Виходить газета «Огни маяка». Функціонують 306 колективів художньої самодіяльності, з них 22 мають зва­н­ня «народний», 6 — «зразковий». Релігійні громади: УПЦ МП, мусульман (по 25), євангельських християн-баптистів (2), повного Євангелія (6), свідків Єгови (3), пресвітеріанської церкви, адвентис­тів сьомого дня (по 1). Зберег­лися садиба Люстихів у с. Клепиніне (кінець 19 — початок 20 ст.), кос­­тел Серця Ісуса Христа у с. Олек­­сандрівка (1910). Серед видатних уродженців — кримськотатарський письмен­ник Е. Умеров (с. Рогове), Герой Радянського Союзу М. Ок­­тябрська (с. Ближнє).