Красногвардійський район
КРАСНОГВАРДІ́ЙСЬКИЙ РАЙО́Н (до 1945 — Тельманський) — район, що знаходиться у центральній частині Автономної республіки Крим. Межує з Джанкойським, Первомайським, Сакським, Сімферопольським, Білогірським і Нижньогірським районами. Утворився 1935 як німецький національний р-н (названий на честь лідера німецького комуністичного руху Е. Тельмана). Від листопада 1941 до квітня 1944 — під німецько-фашистською окупацією. У серпні 1941 депортовано більшість німців, у травні 1944 — кримських татар. У 2-й половині 1940-х років були перейменовані майже всі населені пункти району. 1962 приєднано населені пункти ліквідованого Октябрського (до 1945 — Біюк-Онларського) району. 1939 у Біюк-Онларському районі мешкало 18 542 (росіян — 7214, німців — 4010, українців — 3257, кримських татар — 3061, євреїв — 470, болгар — 151, греків — 31, вірмен — 15), у Тельманівському районі — 23 535 (німців — 7897, росіян — 7425, українців — 3390, євреїв — 1910, кримських татар — 1897, вірмен — 125, болгар — 71, греків — 43) осіб. Нині площа Красногвардійського р. 1,8 тис. км2 . Населення 93 686 осіб (2001, складає 105,0 % до 1989): росіян — 48,7 %, українців — 27,3 %, кримських татар — 16,7 %, білорусів — 2,2 %, поляків — 0,2 %. У складі району — смт Красногвардійське й Октябрське та 83 сільські населені пункти. Більша частина Красногвардійського району лежить у межах Центрально-Кримської рівнини, північно-східна — Присиваської низовини. Поверхня — плоска низовинна лесова рівнина, слабо розчленована неглибокими балками. Корисні копалини: вапняки, гравій. Протікають Салгир з притокою Бурульча (басейн Азовського моря). Проходить траса Красногвардійського каналу (відгалуження Північно-Кримського каналу). На північному сході ґрунти переважно темно-каштанові, на південному заході — чорноземні південні карбонатні, на півночі є солонці та солончаки. Природна степова рослинність майже не збереглася, понад 90 % території району розорано. Охороняються ландшафтні заказники місцевого значення: Ділянка степу в с. Клепиніне та Цілинний степ у с. Григорівка. У райцентрі — залізнична станція Урожайна, у смт Октябрське — Елеваторна. Основу економіки району складають виробництво та перероблення сільсько-господарської продукції. У Красногвардійському районі — 49 промислових підприємств. Підприємства харчової промисловості (її частка від загальнорайонного випуску промислової продукції становить 96 %) виробляють мʼясо, субпродукти, ковбаси, консерви, овочеві і фруктові соки, борошно, хліб, крупи, кондитерські і макаронні вироби. Розвинені рослинництво, тваринництво, садівництво та виноградарство. У сфері сільського господарства працюють 130 підприємств і 271 селянсько-фермерське господарство. У Красногвардійському районі — 34 загальноосвітні школи, ПТУ, 18 дошкільних закладів, 2 центри дитячої і юнацької творчості; 46 клубних закладів, 51 бібліотека, 4 музичні школи, Красногвардійський краєзнавчий музей; 2 районні лікарні, 14 лікарських амбулаторій, 51 фельдшерсько-акушерський пункт. Спортивна база: 6 стадіонів, 20 майданчиків, 43 футбольні поля, 8 тирів, 43 зали, кінно-спортивна база. Виходить газета «Огни маяка». Функціонують 306 колективів художньої самодіяльності, з них 22 мають звання «народний», 6 — «зразковий». Релігійні громади: УПЦ МП, мусульман (по 25), євангельських християн-баптистів (2), повного Євангелія (6), свідків Єгови (3), пресвітеріанської церкви, адвентистів сьомого дня (по 1). Збереглися садиба Люстихів у с. Клепиніне (кінець 19 — початок 20 ст.), костел Серця Ісуса Христа у с. Олександрівка (1910). Серед видатних уродженців — кримськотатарський письменник Е. Умеров (с. Рогове), Герой Радянського Союзу М. Октябрська (с. Ближнє).


