Азовське море
АЗО́ВСЬКЕ МО́РЕ – одне із середземних морів Атлантичного океану, сполучене з Чорним морем вузькою Керченською протокою. Омиває територію України, зокрема Донецьку, Запорізьку, Херсонську області та АР Крим, на Сході – РФ. Площа 39,1 тис. км2, об’єм води 290 тис. км3, середня глибина 7,4 м, максимальна – 14 м. Найбільша протяжність від Арабатської Стрілки до дельти Дону – 380 км, найбільша ширина з Півночі на Південь – 200 км. Довжина берегової лінії 2686 км. Рельєф дна дуже рівний. У центральній частині моря глибина становить 10– 13 м, 43 % площі займає зона глибин від 5 до 10 м, все інше – вузька прибережна смуга до ізобати 5 м.
Це наймілкіше і найменше море на Землі. Береги здебільшого положисті, лише в південній частині береги Керченського і Таманського півостровів підвищені. Західний берег – Арабатська Стрілка, завдовжки 110 км, завширшки від 0,3 до 5 км, яка відділяє від моря затоку Сиваш. На північному узбережжі чимало піщаних кіс, які утворюють мілководні затоки – Утлюцьку, Обитічну, Бердянську, Білосарайську. Найбільша затока – Таганрозька, яка глибоко входить у суходіл на східному узбережжі моря – широкі плавні з багатьма лиманами. Осади на дні м’які, пухкі; характерна значна кількість черепашника.
Клімат континентальний, найяскравіше виражений у північній частині моря, для якої характерні холодна зима й сухе жарке літо. Зима холодна, відносно суха, з переважанням сильних пн.-сх. і сх. вітрів. Середня температура у прибережній смузі в січні від -1 °С на Пд. до -6 °С на Пн., у липні – від +23,5° до +24,5 °С. Опади – 300–500 мм/рік. У море впадають дві великі ріки – Дон і Кубань. Загалом циркуляція вод моря має циклічний характер. Течії нестійкі і спричинюються вітрами. Середня швидкість вітрових течій становить 10–20 см/с.
Температура води влітку досягає +24°, +25 °С з максимальним значенням біля берегів – до +32 °С. Узимку температура води знижується до –0,8°, –1,0 °С. Лід утворюється щорічно, його товщина залежить від суворості зими. За середньорічними даними, льодовий покрив займає 29 % загальної площі моря.
Належить до солонуватоводних басейнів. Найбільший вплив на зміну середньорічної солоності вод мають річкові стоки Дону й Кубані. Міжрічні зміни середньої солоності досягають 0,7–1,0 ‰, багаторічні – 4,3 ‰ і мають нерегулярний характер. Середня солоність вод дорівнює 11,4 ‰ і має тенденцію до збільшення.
Обсягом річкового стоку зумовлені сезонні (до 30 см) і міжрічні (до 70 см) зміни рівня моря. Значнішими є короткочасні зміни рівня, викликані згінно-нагінними явищами. У Таганрозькій затоці такі зміни рівня перевищують 2 м, на сх. узбережжі під час тривалих сильних зх. вітрів сягають 4–5 м. Добре виражені коливання сейшового характеру; у Таганрозькій затоці амплітуда одновузлової сейші становить 25–35 см. Найбільша висота хвиль під час шторм. вітрів 2,5 м, звичайна висота – під час сильних вітрів – 0,5–1,0 м. Улітку часто спостерігаються штилі.
Є важливою транспортною магістраллю. З’єднане Волго-Донським каналом з Каспійським, Білим і Балтійським морями. Головні порти: Маріуполь, Бердянськ (обидва – Україна), Таганрог, Ростов-на-Дону, Єйськ (усі – РФ). Узбережжя Азовського моря – район рекреації: тут функціонують санаторії, будинки відпочинку, турбази. На дні моря виявлено великі запаси нафти, природного газу, залізної руди. Це один із важливих рибогосподарських регіонів. Промислові риби – осетрові, судак, лящ, хамса, тюлька. Екологічна ситуація відзначається стійкою тенденцією до збільшення забрудненості моря нафтопродуктами, фенолами, важкими металами. Середньорічна концентрація хлорорганічних пестицидів у воді останнім часом зросла у понад 5 разів. Вплив забруднюваних речовин позначився на видовому складі та чисельності планктону, донних тварин, промислових риб. Збільшення солоності призвело до активного проникнення в море середземноморської і водночас до значного зменшення представників прісноводної і солонуватоводної фауни та флори. Наприкінці 1980-х рр. в морі з’явився атлантичний вселенець – гребневик (подібний до медузи). Масовий розвиток цього хижака на поч. 90-х рр. спричинив майже повне припинення промислу хамси, істотне зниження промислових ресурсів. Азовське море потребує термінових та ефективних заходів щодо його охорони.
Літ.: Добровольский А. Д., Залогин Б. С. Моря СССР. Москва, 1982; Огульчанский А. Я., Михайличенко В. И. По морю Азовскому: Путеводитель. Дн.; Ростов-на-Дону, 1983; Даен Л. А. Азовское море. К., 1984; Соловьев А. И. Голубые дороги Азова: Путеводитель. Дн.; Ростов-на-Дону, 1985; Биология Черного и Азовского морей: Указ. лит. за 1917–1977 годы. О., 1985–89. Вып. 1–9; Те ж саме: Указ. лит-ры за 1978–1987 годы. О., 1990–92. Вып. 1–6; Суховей В. Ф. Моря Мирового океана. Ленинград, 1986; Шнюков Е. Ф., Цемко В. П. Азовское море. К., 1987; Мороз С. А., Митропольский А. Ю. Региональный геомониторинг в решении актуальных проблем экологии внутренних морей // Филос. пробл. соврем. естествознания. К., 1990. Вып. 73; Сиротенко А. І., Чернов Б. О., Плахута В. Я. Географія Української РСР: природні комплекси Чорного і Азовського морів // Рад. шк. 1991. № 3; Кукса В. Южные моря (Аральское, Каспийское, Азовское и Черное) в условиях антропогенного стресса. С.-Петербург, 1994; Состояние биологических ресурсов Черного и Азовского морей. Керчь, 1995.
Ю. Ф. Безруков, М. П. Булгаков
Рекомендована література
- Добровольский А. Д., Залогин Б. С. Моря СССР. Москва, 1982;
- Огульчанский А. Я., Михайличенко В. И. По морю Азовскому: Путеводитель. Дн.; Ростов-на-Дону, 1983;
- Даен Л. А. Азовское море. К., 1984;
- Соловьев А. И. Голубые дороги Азова: Путеводитель. Дн.; Ростов-на-Дону, 1985;
- Биология Черного и Азовского морей: Указ. лит. за 1917–1977 годы. О., 1985–89. Вып. 1–9;
- Те ж саме: Указ. лит-ры за 1978–1987 годы. О., 1990–92. Вып. 1–6;
- Суховей В. Ф. Моря Мирового океана. Ленинград, 1986;
- Шнюков Е. Ф., Цемко В. П. Азовское море. К., 1987;
- Мороз С. А., Митропольский А. Ю. Региональный геомониторинг в решении актуальных проблем экологии внутренних морей // Филос. пробл. соврем. естествознания. К., 1990. Вып. 73;
- Сиротенко А. І., Чернов Б. О., Плахута В. Я. Географія Української РСР: природні комплекси Чорного і Азовського морів // Рад. шк. 1991. № 3;
- Кукса В. Южные моря (Аральское, Каспийское, Азовское и Черное) в условиях антропогенного стресса. С.-Петербург, 1994;
- Состояние биологических ресурсов Черного и Азовского морей. Керчь, 1995.