ГЕ́ЙДЕК Петро Микола­йович (14. 06. 1941, с. Павлівка Запоріз. р-ну Запоріз. обл. — 23. 09. 2016, м. Кельн, Німеч­чина) — живописець. Батько О. Гейдека. Член НСХУ (1987), СХ Німеч­чини (2000). Закін. Дрогоб. пед. ін­ститут (Львів. обл., 1965), Укр. полігр. ін­ститут у Львові (1979; викл. В. Овчин­ников). Працював учителем, журналістом, оформлювачем. Дир.-засн. дит. худож. школи (1979–89). Напрям влас. творчості ви­значав як візіалізм: в основі — зображе­н­ня «реальності», транс­формованої мист. задумами автора — візіями, що від­ображають пере­жива­н­ня дивовижності Буття. Гол. принцип візіалізму виклав в есе «Я знаю» // «Artline», 1997, № 12. Оформив кілька книжок у видавництві «Каменяр». За­ймався станк. живописом. Учасник худож. ви­ставок. Персон. — у Дрогобичі (1984, 1986, 1989, 1992, 1997, 1999), Львові (1989, 1992, 1996), Києві (1996–97), Кас­селі, Люнебурзі, Мемінґені (Німеч­чина), Лозан­ні (Швейцарія; усі — 1998), Лас-Веґасі (США, 2001), Берліні (2003), Ґет­тінґені (2004), Ґрос­сефені (2005). Роботи зберігаються у Луган. ХМ, Львів. картин. галереї, ДТГ (Москва).