Гейден Дмитро Федорович
ГЕ́ЙДЕН Дмитро Федорович (бл. 1862, С.-Петербург — 23. 05. 1926, Заґреб) — громадський діяч, публіцист, видавець. Навч. у С.-Петербур. університеті, Микол. академії Генштабу (1888–91). Від 1891 служив у Київ. військ. окрузі. Від 1898 — полковник у відставці. Від серпня 1897 — предводитель дворянства Вінн. пов., від квітня 1898 — почес. мировий суддя Вінн. округу. Як земський гласний сприяв розвитку освіти, культури, охорони здоров’я. 1899– 1905 — ред. часопису «Справочный листок Подольского общества сельского хозяйства и сельскохозяйственной промышленности». Автор оглядів «Положение земельного вопроса в Винницком уезде и попытка устроить безземельных и малоземельных» (Немиров, 1906), «Статистико-экономический очерк Винницкого уезда и обзор деятельности упрощенного земского управления за 1905–1910 гг.» (К., 1910); наук. праць щодо реорганізації с.-г. виробництва у Рос. імперії. Очолював Спілку хліборобів України (1917–18). Від 1918 — у Добровол. армії: генерал для доручень при нач. постачання, у червні–серпні 1919 — нач. гарнізону у м. Царицин (нині Волгоград, РФ). 1920 виїхав до Сербії, викладав у Крим. кадет. корпусі.
Рекомендована література
- Завальнюк К. Дмитро Гейден — перший редактор першого часопису Вінниччини // Укр. періодика: Історія і сучасність: Доп. і повідомлення 7-ї Всеукр. наук.-теор. конф. Л., 2002.
Завантажити статтю
Людина 
