Красногірський Свято-Покровський жіночий монастир УПЦ МП

КРАСНОГІ́РСЬКИЙ СВЯ́ТО-ПОКРО́ВСЬКИЙ жіно́чий монасти́р УПЦ МП Роз­ташований у м. Золотоноша Черкаської обл. За пере­казами, заснований на­прикінці 16 — на поч. 17 ст. ченцем із Кон­стантинополя (нині Стамбул), який на Красній го­­рі викопав печеру. Згодом влас­ник тих земель, козак І. Шебет-Слюжка, до­зволив оселятися на горі й іншим монахам, які з вер­болозу побудували церкву на честь Георгія Побєдоносця, з часом на її місці по­став дере­вʼяний храм. 1680–87 зведено теплу деревʼяну, 1859 — камʼяну церкву Покрови Пресвятої Богородиці, 1767–71 — Свято-Пре­­ображенський собор (арх. І. Григорович-Барський). 1730–42 настоятелем монастиря був Софроній (Кришталевський; кано­нізов. 1918). Після низки царських указів про секуляризацію, 1786 монастир виведено за штат, а 1790 сюди з Києва пере­ведено Іоан­но-Богословський жіночий монастир. Першою настоятелькою була Мокрина (1789–95). За намісництва Нонни (1900–17) мона­стир за­знав найбільшого роз­квіту, число послушниць зросло до 750 осіб. 1922 обитель за­­кри­то, на її території влаштовано дім ін­­валідів, а святині пере­дано Чер­каському міському музею.

1941 монастир від­новлено. Тут жило бл. 15 черниць. 1957 на території обителі збудовано пів­чий корпус на 10 келій, господарське приміще­н­ня, будівлю для богадільні, баню. 1961 сюди пере­ведено частину насельниць Лебединського Свято-Ми­колаївського жіночого монастиря (нині Шполянського р-ну Черкаської обл.). 1988 з благослове­н­ня ігумені Іларії роз­­почалося від­новле­н­ня Свято-Преображенського собору, який по­страждав під час 2-ї світової війни. 1991 храм освячено.

Станом на 2015 насто­ятелькою є Агнія (Міняйло); кількість насельниць — 99 черниць і послушниць. На території монастиря діють церква Покрови Пресвятої Богородиці та Свято-Преображенський собор, біля якого знаходиться могила геолога, проф. Харківського університету Н. Борисяка (1817–82), який остан­ні роки життя провів в обителі. Святині — Дубенська ікона Божої Матері «Угамуй мої печалі» та Козелецька ікона Божої Матері; частки мощей св. Апо­стола Луки, преподобного Сера­фима Саровського, без­срібників Кузьми та Демʼяна, святи­телів Софронія, Тарасія та Єлевферія, священ­номученика Ігнатія Богоносця; джерело святителя Со­фронія.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю