Єлецький Свято-Успенський жіночий монастир УПЦ МП

ЄЛЕ́ЦЬКИЙ СВЯ́ТО-УСПЕ́НСЬКИЙ ЖІНО́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП Засн. у Чернігові на горі, де, за пере­казами, князь Святослав Ярославич 1060 побачив образ Божої Матері на ялиці. Припускають, що в облаштуван­ні обителі брав участь 1069 преподобний Антоній Печерський. На­прикінці 11 — на поч. 12 ст. побудовано муров. Успен. собор. 1239 під час татар. набігу монастир спалено разом із містом. Від­новл. у серед. 15 ст. стара­н­нями князів Можайських. Під час війни Моск. князівства з Річчю Посполитою 1610 зруйнов. загоном київ. під­коморія С. Горностая. 1624–49 у руїнах жили єзуїти та домініканці, архімандритом 1626–46 був Кирило Транквіліон-Ставровецький (тут він видав зб. «Перло многоцін­ноє», 1646). Після Визв. війни під проводом Б. Хмельницького монастир по­ступово від­новлено. 1657–69 ним керував Черніг. архі­єпис­коп Лазар Баранович; 1669–88 — Іоан­никій Галятовський, котрий написав тут низку богослов.-полем. творів, від­новив у барок. стилі бані Успен. собору, спорудив дво­ярусну надбрамну дзвіницю (1670–75) та камʼяний мур; 1688–95 — Феодосій Углицький (1896 канонізов. РПЦ), чий деревʼяний будинок зберігся донині; 1695–97 — Іоан Максимович, 1697–99 — Дмитро Туптало (св. Димитрій Ростовський). На­прикінці 17 — на поч. 18 ст. до Успен. собору прибудовано храм на честь апостола Якова, що став усипальницею родини черніг. полковника Якова Лизогуба. 1786 монастир. майно секуляризоване. У 2-й пол. 19 ст. Черніг. архі­єпис­коп Філарет Гумілевський (1805–66) побудував храм Петра і Павла; 1862 у монастир пере­ведено Черніг. духовну консисторію. 1868–1916 обите­л­лю керували єпарх. вікарії. Станом на 1907 тут жило 13 ченців і 4 послушники. Діяли церк.-парафіял. школа та бібліотека з читальнею. 1911–17 настоятелем був єпис­коп Новгород-Сіверський Пахомій (Кедров). Після закри­т­тя монастиря 1921 іконостас (1668–70) і бібліотеку спалено. 1924 Успен. собор пере­дано Черніг. держ. музею, а 1927 ви­знано істор.-культур. памʼяткою всеукр. значе­н­ня, що, однак, не врятувало його від занепаду. На поч. 30-х рр. тер. монастиря належала навч.-буд. комбінату. Під час нім.-фашист. окупації тут діяла Дмитрів. церква. 1943–47 Петропавлів. храм пере­будовано для театру, у ньому почергово діяли Драм. театр ім. Т. Шевченка, ТЮГ, філармонія, ЗАГС, спортивний клуб «Динамо». 1957–62 здійснено ремонт одного з монастир. корпусів, де у 80-х рр. роз­містили Товариство охорони памʼяток. 1961–62 ре­ставровано Успен. собор, у якому перед тим був склад. 1992 монастир від­новл. як жін., багато зусиль для цього доклала ігуменя Амвросія (Іваненко). Святиня монастиря — чудотворна ікона Єлецької Божої Матері (список з ікони, подаров. 1676 міщанином Костянтином Мезапетом). Зберігаються частки мощей св. Феодосія Углицького, св. Димитрія Ростовського, преподобного Лаврентія Чернігівського. У монастирі проживають 53 монахині та 9 послушниць; настоятелька від 2007 — ігуменя Нектарія (Третяк). Сестри опікуються пацієнтами Черніг. обл. неврол. лікарні. В обителі діють недільна школа та майстерня церк. одягу.

Завантажити статтю