Гейденрейх Людвиґ Людвиґович
ГЕ́ЙДЕНРЕЙХ Людвиґ Людвиґович (21. 11 (03. 12). 1846, С.-Петербург — лютий 1920, Одеса) — лікар-бактеріолог. Доктор медицини (1876). Закін. Мед.-хірург. академію в С.-Петербурзі (1869). Працював лікарем. 1882–84 удосконалював знання за кордоном. Працював у лаб. Р. Коха, Л. Пастера, К. Вайґерта, К. Неґелі. 1887 — приват-доцент клініки внутр. хвороб Військ.-мед. академії в С.-Петербурзі; від 1888 — консультант військ. шпиталю у Вільно (нині Вільнюс); 1903–11 — гол. лікар військ. шпиталю в Одесі. Описав поширення шкір. лейшманіозу в Серед. Азії. Одним з перших вивчав проблеми лікування сифілісу за допомогою сальварсану. Винахідник низки приладів та апаратів для бактеріол. дослідж., зокрема вперше застосував подвійну скляну чашку в бактеріології, удосконалив автоклав тощо.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О паразите возвратной горячки и морфологических изменениях крови при этой болезни. С.-Петербург, 1876; Способы исследования низших организмов // Врач. 1883. № 31–39, 41; Методы исследования низших организмов. С.-Петербург, 1885; Пендинская язва. (Тропическая язва). С.-Петербург, 1888.
Рекомендована література
- Соловьев М. Н. Памяти Л. Л. Гейденрейха // Профилакт. медицина. 1925. № 5;
- Метелкин А. И. Л. Л. Гейденрейх — забытый пионер бактериологической методики в России // ЖМЭИ. 1957. № 6.
Завантажити статтю
Людина 
