ГЕ́ЙДЕНРЕЙХ Людвиґ Людвиґович (21. 11 (03. 12). 1846, С.-Петербург — лютий 1920, Одеса) — лікар-бактеріолог. Доктор медицини (1876). Закін. Мед.-хірург. академію в С.-Петербурзі (1869). Працював лікарем. 1882–84 удосконалював зна­н­ня за кордоном. Працював у лаб. Р. Коха, Л. Пастера, К. Вайґерта, К. Неґелі. 1887 — приват-доцент клініки внутр. хвороб Військ.-мед. академії в С.-Петербурзі; від 1888 — консультант військ. шпиталю у Вільно (нині Вільнюс); 1903–11 — гол. лікар військ. шпиталю в Одесі. Описав пошире­н­ня шкір. лейшманіозу в Серед. Азії. Одним з перших ви­вчав про­блеми лікува­н­ня сифілісу за допомогою сальварсану. Винахідник низки приладів та апаратів для бактеріол. дослідж., зокрема вперше за­стосував по­двійну скляну чашку в бактеріології, удосконалив автоклав тощо.