Геллер Юхим Петрович
ГЕ́ЛЛЕР Юхим Петрович (08. 03. 1925, Одеса — 17. 11. 1998, Москва) — шахіст, шаховий теоретик. Заслужений майстер спорту (1963) і тренер (1965) СРСР. Перший укр. шахіст, що здобув звання міжнар. гросмейстера (1952). Чемпіон України (1950, 1957–59). Учасник 23-х чемпіонатів СРСР (чемпіон 1955 та 1979). Переможець Всесвіт. шах. олімпіад (1952, 1954, 1956, 1962, 1968, 1970, 1980) та чемпіонатів Європи (1961, 1970, 1973, 1977, 1980, 1983) у складі збірної СРСР. Учасник змагань на першість світу (1952–82), матчу СРСР — збірна світу (1970). Тренер Б. Спаського у фінал. матчі на першість світу з Р. Фішером (1972). Переможець міжнар. турнірів: Щавно-Здруй (1957), Дрезден (1959), Бевервійк (1965), Кисловодськ (1966, 1968), Ґетеборґ (1968), Вейк-ан-Зее (1969, 1977), Будапешт, Гілверсум (обидва — 1973), Тіссайд, Москва (обидва — 1975), Лас-Пальмас (1976, 1980), Боґота, Нови Сад (обидва — 1978), Берн (1987), Дортмунд (1989), Москва (1991).
Додаткові відомості
- Основні праці
- За шахматной доской. О., 1962; Староиндийская защита. Москва, 1980; Königindische Verteidigung. Heidelberg, 1980; Победа в Мерано. Москва, 1982.
Рекомендована література
- Лазарєв Ю. Творчість шахістів України. К., 1982;
- Семенко Ю. Шахи в Україні. Л., 1993.
Завантажити статтю
Людина 
