ГЕ́ЛЬФЕР Петро Іса­йович (15. 05. 1897, Київ — 28. 05. 1978, там само) — лікар-уролог. Доктор медичних наук (1937), професор (1939). Заслужений діяч науки УРСР. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1919). Працював лікарем. Від 1921 — у 1-му Київ. мед. ін­ституті: зав. курсу (від 1933), завідувач кафедри (від 1939) урології; завідувач кафедри урології Київ. ін­ституту удосконале­н­ня лікарів (від 1945); зав. урол. від­діл. Київ. обл. лікарні (від 1953); ст. н. с. Київ. НДІ захворювань нирок і сечовивід. шляхів (нині Ін­ститут урології АМНУ, 1969–78). Один з засн. (1934) і голова (від 1945) Укр. наук. товариства урологів. Ви­вчав пита­н­ня нефроптозу, рентґенодіагностики в урології, лікува­н­ня гнійних інфекцій сечових шляхів, аденоми перед­міхур. залози.