Гельфер Петро Ісайович
ГЕ́ЛЬФЕР Петро Ісайович (15. 05. 1897, Київ — 28. 05. 1978, там само) — лікар-уролог. Доктор медичних наук (1937), професор (1939). Заслужений діяч науки УРСР. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1919). Працював лікарем. Від 1921 — у 1-му Київ. мед. інституті: зав. курсу (від 1933), завідувач кафедри (від 1939) урології; завідувач кафедри урології Київ. інституту удосконалення лікарів (від 1945); зав. урол. відділ. Київ. обл. лікарні (від 1953); ст. н. с. Київ. НДІ захворювань нирок і сечовивід. шляхів (нині Інститут урології АМНУ, 1969–78). Один з засн. (1934) і голова (від 1945) Укр. наук. товариства урологів. Вивчав питання нефроптозу, рентґенодіагностики в урології, лікування гнійних інфекцій сечових шляхів, аденоми передміхур. залози.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Серологическая проба при опухолях мочевого пузыря // КМ. 1928. Т. 6 (співавтор); Гематурия при аденоме простаты // Урология. 1961. № 2; Вопросы динамики мочеточника в связи с возникновением пузырно-мочеточникового рефлюкса // Вопр. урологии. 1970. Вып. 4; Аденома и рак предстательной железы // Урология и нефрология. 1974. № 1; Геронтологические проблемы в урологии // Там само. № 2; Значение «атипичных» микробактерий при поражении почек // ПТуб. 1977. № 10 (співавтор).
Рекомендована література
- Профессор П. И. Гельфер: К 70-летию со дня рожд. // Урология и нефрология. 1967. № 3;
- Макаренко, Полякова.
Завантажити статтю
Людина 
