Красноградський район

Визначення і загальна характеристика

КРАСНОГРА́ДСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­но-західній частині Харківської області. Межує з Валків., Нововодолаз., Кегичів. і Зачепилів. р-нами Харків. обл. і Карлів. р-ном Полтав. обл. Утвор. 1923. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фа­шист. окупацією. Площа 1 тис. км² . Насел. 49 240 осіб (2001, складає 87,8 % до 1989), пере­важно українці. У складі р-ну — м. Красноград і 55 сільс. насел. пунктів. Поверх­ня — пологохвиляста лесова рівнина, що має заг. похил на Пд. Зх. Най­більш під­вищена пн. частина. Корисні копалини: газ (частини Західно-Хрестищенського газоконденсатного родовища та Кегичівського газоконденсатного родовища), нафта, мергель, лесоподібні су­глинки, піски, гли­ни. Протікають 5 річок, зокрема Бе­­рестова (довж. у межах р-ну 32 км, пере­тинає його з Пн. Сх. на Пд. Зх.; притока Орелі, бас. Дніпра) та її притоки Берестовенька та Вошива. Найпоширеніші ґрунти: чорноземні звичай­ні середньогумусні (в основному на вододіл. плато та їхніх схилах), чорноземні лучні, лучно-болотні та болотні (на знижених ділянках). Пл. лісів і ліс. насаджень бл. 9 тис. га. Осн. породи: сос­на (45 %) та дуб (40 %); зростають також липа, тополя, вільха чорна, берест, береза, біла ака­ція. Обʼєкти природно-заповід. фонду: заказники місц. значе­н­ня Гірчаківський, Ленінський, Мок­рянський (усі — ентомол.), Мартинівський, Петрівський (зарезервований; обидва — орнітол.). Від залізнич. вузла ст. Красно­град (до 1964 — ст. Костянтино­град) від­ходять лінії на Дні­пропетровськ, Полтаву, Харків і Ло­зову. Через тер. р-ну проходять автомагістралі Харків–Сімферополь, Красно­град–Полтава. Крас­­но­градщина — с.-г. р-н. Осн. напрям рослин­ництва — зер­ново-буряківн., тварин­ництва — мʼясо-молочний. Пл. с.-г. угідь 79,4 тис. га, з них орних земель — 66 тис. га. Гол. культури: озима пшениця, ячмінь, кукурудза, греч­ка, соняшник.

Працюють 6 приват. с.-г. під­приємств, 14 с.-г. т-в, 10 фермер. госп-в. Серед найбільших с.-г. під­приємств — «Промінь», «Зоря», «Піщанське». У К. р. — 13 заг.-осв. шкіл, 9 навч.-вихов. комплексів, г-зія, 3 дит. поза­шкіл. установи, багато­профіл. і профес. ліцеї, 3 ВНЗи І–ІІ рівня акре­ди­тації, ДЮСШ; 22 клуб. закла­ди, 28 б-к, Красно­градсь­кий крає­­знавчий музей ім. П. Мар­ти­но­ви­ча; центр. рай. і дільнична лі­карні, 9 амбулаторій сімей. лікаря, 2 фельдшер.-акушер. і 18 фельдшер. пунктів. Спорт. база: 2 стадіони, 22 зали, 22 футбол. поля, 15 осередків для фізкультурно-оздоров. занять. Є 4 готелі. Виходить рай. г. «Вісті Красно­градщини». Діють 7 реліг. гро­мад УПЦ МП (у Красно­граді, се­лах Берестовенька, Наталине, Піщанка, Попівка, Соснівка, Хрес­тище), а також свідків Єгови, ад­­вентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської. На тер. р-ну — понад 230 памʼяток археології, 27 обʼєктів культур. спадщини; встановлено 13 мемор. дощок видат. землякам і на честь знамен. подій. За межами Красно­градщини здобули ви­зна­н­ня на­­родні ансамбль бандуристів і фольклор. колектив «Берестяночка». Серед видат. уродженців — Герої України керівники с.-г. під­приємств І. Гулий (с. Соснівка) та О. Кудревич (с. Кирилівка); лікарі невролог О. Морозова (с. Петрівка) та терапевт В. Хво­­ростінка (с. Наталине), економіст М. Панченко (с. Олександрівка), історик М. Черненко (с. Попівка); письмен­ники Андрій Бобенко (с. Добренька), І. Сенченко (с. На­­талине); художник П. Мартинович (с. Костянтинівка); Герої Рад. Союзу Д. Гамов (с. Піщанка), І. Давидов (с. Лукашівка), Л. Се­­мисалов (с. Добренька), М. Сябро (с. Соснівка).

Літ.: Мариненко Д. Т. Красно­градський район: Істор.-крає­знав. нарис. 1992; Гришина Н. В. та ін. Красно­градщина: час, події, люди… 2005 (обидва — Красно­град).

В. В. Щепіна

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю