ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Геніка Ростислав Володимирович

ГЕ́НІКА Ростислав Володимирович (15(27). 10. 1859, Корчев. пов., нині Твер. обл., РФ — 09. 12. 1942, м-ко Ейхталь, нині м. Храстник, Словенія) — піаніст, педагог. Закін. Моск. консерваторію (1879; кл. фортепіано М. Рубінштейна, композиції — П. Чайковського). Від 1880 працював у Харкові: ст. викл. Муз. училища РМТ (1880– 1917), проф. Консерваторії (1917– 22), водночас харків. кореспондент «Русской музыкальной газеты» (1896–1918). Був одним з ініціаторів створення Тимчасового муз. товариства з пропаганди камер. музики у Харкові. У 1890– 1910-х рр. влаштовував цикли концертів-лекцій, де виступав як лектор і соліст-виконавець. Тексти лекцій друкували на сторінках «Русской музыкальной газеты», згодом виходили окремими примірниками. 1922 емігрував до Чехо-Словаччини. Г. — перший теоретик фортепіан. мистецтва в Україні та Росії. Концертував зі скрипалями К. Горським і В. Слатіним, співаками К. Бугамеллі, М. Тихоновим та ін. Виконував твори укр., рос. та зарубіж. композиторів, а також харків. композиторів (В. Сокальського, А. Шульца-Евлера). Автор низки праць, присвяч. розвитку фортепіан. мистецтва в Європі, творчості Л. ван Бетговена, Р. Шуманна, П. Чайковського, М. Рубінштейна. Написав низку фортепіан. творів малих форм, а також транскрипцій на мотиви Р. Ваґнера з опери «Парсифаль», араб. мелодії П. Чайковського з балету «Лускунчик», фантазії «Вир» та тему Е. Ґріґа.

Пр.: История фортепиано в связи с историей фортепианной виртуозности и литературы, с изображениями старинных инструментов. Ч. 1. Эпоха до Бетховена. Москва, 1896; Из летописей фортепиано: Муз.-истор. очерки. С.-Петербург, 1905; Фортепианное творчество П. И. Чайковского. С.-Петербург, 1908; Очерки истории музыки. Т. 1–2. С.-Петербург, 1911–12.

Літ.: Кононова Е. В. Страницы музыкальной культуры Харькова: Творческий портрет Ростислава Геники. Х., 1984; Її ж. Музикант-просвітитель // Музика. 1984. № 5; Її ж. Музична культура Харкова кінця ХVIII — початку ХХ ст. Х., 2004.

О. В. Кононова

Основні праці

История фортепиано в связи с историей фортепианной виртуозности и литературы, с изображениями старинных инструментов. Ч. 1. Эпоха до Бетховена. Москва, 1896; Из летописей фортепиано: Муз.-истор. очерки. С.-Петербург, 1905; Фортепианное творчество П. И. Чайковского. С.-Петербург, 1908; Очерки истории музыки. Т. 1–2. С.-Петербург, 1911–12.

Рекомендована література

  1. Кононова Е. В. Страницы музыкальной культуры Харькова: Творческий портрет Ростислава Геники. Х., 1984;
  2. Її ж. Музикант-просвітитель // Музика. 1984. № 5;
  3. Її ж. Музична культура Харкова кінця ХVIII – початку ХХ ст. Х., 2004.
завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
О. В. Кононова
Авторські права:
Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Том ЕСУ:
5-й
Дата виходу друком тому:
2006
Дата останньої редакції статті:
2024
Тематичний розділ сайту:
Ключове слово:
EMUIDідентифікатор статті на сайті ЕСУ
29074
Вплив статті на популяризацію знань:
22

Геніка Ростислав Володимирович / О. В. Кононова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-29074. – Останнє поновлення : 2024.

Henika Rostyslav Volodymyrovych / O. V. Kononova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2006. – Available at : https://esu.com.ua/article-29074. – Last update : 2024.

Завантажити бібліографічний опис

Схожі статті

Дереновська
Людина  |  Том 7  |  2007
К. І. Шамаєва
Голембіовський
Людина  |  Том 6  |  2006
О. М. Вериківська
Прихожай
Людина  |  2023
І. Т. Свелеба

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагорунагору