Географічне положення
ГЕОГРАФІ́ЧНЕ ПОЛО́ЖЕННЯ — розміщення певної території чи об’єкта на земній поверхні по відношенню до інших територій або об’єктів. Розрізняють Г. п. по відношенню до природ. (материків, океанів, річок, озер тощо) та екон.-геогр. (р-нів, областей, країн та ін.) об’єктів. Г. п. характеризується також геогр. координатами об’єкта. Тер. України розташ. у межах Сх.-Європ. рівнини, Укр. Карпат і Крим. гір. Протяжність її з Зх. на Сх. 1316 км, з Пн. на Пд. — 893 км, площа 603,7 тис. км2; крайні пункти: на Зх. — м. Чоп Ужгород. р-ну Закарп. обл., на Сх. — околиця с. Червона Зірка Мілов. р-ну Луган. обл., на Пд. — мис Сарич на Крим. п-ові, на Пн. — побл. с. Грем’яч Новгород-Сівер. р-ну Черніг. обл. Україна межує з Білоруссю, Молдовою, Росією, Польщею, Словаччиною, Румунією, Угорщиною. З Пд. омивається водами Чорного та Азов. морів. Заг. протяжність кордонів України бл. 6500 км (зокрема мор. — 1050 км). Більша частина лежить у помір. поясі, Пд. берег Криму має риси субтропіч. поясу. Тер. країни знаходиться в межах різних геол. структур, що обумовлює багатство її мінерал.-сировин. ресурсів. Переважно рівнин. характер рельєфу України (майже 95 % площі зайнято низовинами та височинами) сприятливий для с.-г. виробництва, прокладання шляхів і розселення. Вигідне Г. п. сприяє розвитку екон. зв’язків з прилеглими країнами. Через моря пролягає шлях до Пн. Кавказу і Закавказзя та країн Європи, Африки, Близького Сходу. На Азово-Чорномор. узбережжі розташ. великі порти — Одеса, Іллічівськ, Миколаїв і Херсон. Через тер. України прокладено нафто- і газопроводи, лінії високовольтних електропередач, залізниці та автомоб. шляхи, авіалінії, що сполучають Україну з зарубіж. державами.