Краснодонський район
КРАСНОДО́НСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у південно-східній частині Луганської області. Межує з Тарасов. і Камєн. р-нами Ростов. обл. (РФ) та Свердлов., Станично-Луган. і Лутугин. р-нами Луган. обл. Утвор. 1936, у сучас. межах від 1966. Від 20 липня 1942 до 15 лютого 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювало понад 8 тис. жит. Діяло підпілля. Площа 1,4 тис. км2 . Насел. 32 846 осіб (2001, складає 90,3 % до 1989), переважно росіяни (55 %) й українці (43 %). Райцентр — місто обл. значення Краснодон. У складі р-ну — смт Великий Лог, Мирне, Новоолександрівка, Новосвітлівка, Сімейкине, Талове та 52 сільс. насел. пункти. Більша частина тер. К. р. — у межах Донецької височини. Поверхня розчленована балками та ярами, пн. частина р-ну — горбисто-пасмова, пологохвиляста височина, пд. — хвиляста височина. Рельєф ускладнений останцями осад. порід. У надрах — поклади кам’яного вугілля, газу, нафти, буд. матеріалів, гончар. глин. Протікають Сіверський Донець (на пн.-сх. межі р-ну, 42 км) та його притоки Луганчик (32,3 км) і Велика Кам’янка (67,8 км) з Довжиком (7,8 км) і Деревечкою (16,2 км). Ґрунти переважно чорноземні. На тер. р-ну зростають дуб, тополя, акація, клен. Охороняється ландшафт. заказник місц. значення Краснянське водосховище. Гол. підприємства: харч. галузі промисловості — «Агроукрптаха» (виробництво м’яса птиці); видобув. — «Ремавтоматика» (вугілля); машинобудування — «Нові енергет. системи і технології». С. госп-во має овочево-молоч. напрям. Пл. с.-г. угідь 97 тис. га, з них орних земель — 68,6 тис. га. Працюють 16 с.-г. підприємств і 62 фермер. господарства. Через Новосвітлівку, Сімейкине та Новоолександрівку проходить залізниця. Р-н має значні рекреац. ресурси (в основному долина Сівер. Дінця, де розташ. численні бази відпочинку).
У К. р. — 24 заг.-осв. школи, 11 дитсадків, ПТУ; рай. Будинок культури, 28 клуб. закладів, 28 б-к, 2 школи мистецтв, Пархоменка О. Історико-меморіальний музей; центр. рай. лікарня, дільнична лікарня, 12 амбулаторій, 16 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить рай. г. «Крестьянская неделя». Функціонують народні вокал. ансамблі «Журавка» та «Забава», вокал.-естрад. гурт «Приємна зустріч». Реліг. громади: УПЦ МП (14), євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови. Досліджено 67 пам’яток археології. Пам’ятки архітектури: Свято-Троїц. церква у с. Давидо-Микільське (1916), церква Введення в храм Пресвятої Богородиці у с. Красне (1863), Свято-Троїц. церква у смт Новоолександрівка (1911), церква Покрови Пресвятої Богородиці у смт Новосвітлівка (1860), церква архістратига Михаїла у с. Пархоменко (1873). У насел. пунктах р-ну встановлено 43 пам’ятники та пам’ятні знаки. Серед видат. уродженців — письменник Г. Синельников (с. Новоганнівка); військ. діяч, актив. учасник воєн. дій 1918–20 О. Пархоменко (с. Макарів Яр, нині Пархоменко), Герої Рад. Союзу П. Димченко (с. Новокиївка), М. Зінченко (с. Вишневий Діл), Ф. Кошель (с. Радісне), О. Криворученко (с. Іванівка), Ф. Паращенко (с. Давидо-Микільське), О. Шевирьов (смт Ізварине); переможець міжнар. турнірів з армспорту С. Морозов (с. Красне), чемпіонка світу з велотреку В. Підкоритова (смт Новосвітлівка). У с. Кружилівка минули дит. роки письменника М. Чернявського, у смт Новосвітлівка та с. Новокиївка мешкала поетеса Г. Гайворонська.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Населені пункти 
