Георгіце Іон Теодосійович

ГЕОРГІ́ЦЕ Іон Теодосі­йович (Gheorghiţă Ion Teodose; 02. 04. 1939, с. Ларга Бричан. р-ну, Молдова — 28. 11. 1991, Кишинів) — молдавський поет, прозаїк, драматург, есе­їст. На ран­ньому етапі творчості ви­ступав під псевд. Radu Delamunte. Закін. Чернів. університет (1963). Від­тоді працював у обл. г. «Зориле Буковиней». Низка віршів Г. була на­друк. у колект. зб. «Плаюл дойнелор» («Пісен­ний край», Уж., 1968). Автор зб. «Мэрул ди­скордией» («Яблуко роз­брату», Кишинів) та «Нелиништь матинале» («Ранкові тривоги», Уж., обидві — 1969). У перших книжках Г. домінують теми та образи, що від­ображають красу та щедрість рідного краю, велич людини праці та багатства її духов. світу тощо. Ці ж мотиви роз­винено в на­ступ. зб.: «Ла марӂиня кымпией» («Край поля», 1972), «Ынэлцимь кон­станте» («По­стійні висоти», 1979), «Симплу» («Просто», 1981), «Дин прагул касей» («Від порогу рідної хати», 1986). Г. — автор драм. поеми «Зодия Инорогулуй» («Зоря однорога», 1983), в якій центр. фігурою є істор. по­стать молд. вченого і політ. діяча Д. Кантеміра. До зб. його драм. творів «Viaţa în continuare» («Життя триває», 1991) уві­йшли пʼєса «Roua toamnei e fierbinte» («Гаряча осі­н­ня роса»), фарс «Pecală şi Tîndale în satul cu oameni» («Пекале і Тиндале у селі між людьми») та вже згадувана драм. поема зі зміненою на­звою «Inorogul» («Одноріг»). Ви­ступав у періодиці як публіцист, видав книгу цього жанру «Екоул де а доуа зи» («Від­лу­н­ня вчорашнього дня», 1983). Уклав антології дит. фольклору «Песте дял, песте вылча» («По горах, по долах», 1978, разом з А. Чокану), молд. поезії «Песте лягэн» («Біля колиски», 1980; 1988). Г. — автор числен. книжок для дітей: «Брад де мунте» («Гірська ялина», 1970), «Сэ везь ши сэ крезь» («Дивись і вір», 1973), «Окь де стя» («Очі зірки», 1979), «Ворбе нэздрэване» («Чарівні роз­мови», 1982), «Муре дин пэдуре» («Лісові ягідки», 1985), «Оаспэць проаспэць» («Неочікувані гості», 1989) та ін. Г. добре знав укр. літературу, під­тримував дружні стосунки з багатьма укр. письмен­никами, багато зробив для зміцне­н­ня молд.-укр. літ. та культур. звʼязків. Один з упорядників і пере­кладачів, автор перед­мови до антології «Поець украинень» («Українські поети», 1972), укладач кн. «Повешть популаре украинешть» («Українські народні казки», 1985), «Дин лирика украиняні» («З української лірики», 1986). Г. пере­клав багато творів укр. класиків і сучас. письмен­ників — Лесі Українки, М. Коцюбинського, В. Стефаника, І. Франка, Д. Павличка, Л. Костенко, В. Симоненка, Б. Олійника, М. Він­грановського, А. Мʼястківського. Понад 10 р. працював над пере­кладами творів Т. Шевченка. 1989 опублікував «Кобзар» Т. Шевченка у власному пере­кладі і з перед­мовою О. Гончара. Усі за­значені твори Г. опубл. у Кишиневі. Його твори пере­кладено болгар., естон., рос. та укр. мовами.

Завантажити статтю