Розмір шрифту

A

Геофізприлад

«ГЕОФІЗ­ПРИ́ЛАД» — під­приємство приладобудівної галузі промисловості, під­порядковане ХК ЗАТ «Концерн “Надра”». Засн. 1945 у складі Держ. геофіз. тресту СРСР як укр. філіал заводу «Геофізика». Підпр-во роз­міщувалося у напів­зруйнованих будівлях. На кін. 1945 у складі філії працювало 29 осіб (21 робітник, 5 інж.-тех. працівників та 3 службовці), осн. вироб. діяльністю яких було виготовле­н­ня та ремонт обладна­н­ня для польових партій. Від 1951 — само­стійне під­приємство із сучас. на­звою, під­порядковане тресту «Укрнафтогеофізика» (від 1988 — Мінгео України). У 1965– 67 «Г.» був пере­ведений на нову територію. Протягом 1982–87 на заводі здійснено рекон­струкцію, зокрема й збільшено вироб. площі від 14,2 тис. м2 до 30,3 м2, проведено тех. пере­озброє­н­ня технол. циклу виготовле­н­ня апаратури для ГДС (упровадже­н­ня у виробництво вер­статів з ЧПУ, роботизов. комплексів, обладна­н­ня для дослідж. свердловин) та оснаще­н­ня дослід. комлексів сучас. устаткува­н­ням. Від 1996 — ВАТ. За свою 60-річну історію завод виріс у сучасне приладобуд. під­приємство, спеціаліз. на випуску складної вимірювал. техніки, в якій закладені остан­ні досягне­н­ня електротехніки, акустики, радіо­електроніки, ядер. фізики, обчислювал. механіки тощо, при­значеної для геофіз. дослідж. свердловин, зокрема й над­глибоких, пробурених при пошуках та видобутку нафти, газу та ін. корис. копалин. Геофіз. апаратурою (ИГН-6Т та КИТ), виготовленою на заводі, були проведені дослідж. Кольської над­глибокої свердловини СГ-3 на глиб. 11 тис. м, що було новим досягне­н­ням вітчизн. геофізики. За часи своєї діяльності завод виготовив понад 100 тис. одиниць геофіз. апаратури, номенклатура якої мала 100 найменувань. При створен­ні та виробництві геофіз. апаратури спів­працював з усіма провід­ними ін­ститутами, КБ, обʼ­єд­на­н­нями та екс­педиціями колиш. СРСР. Свої досягне­н­ня «Г.» демонстрував на між­нар. ви­ставках у Швейцарії, Великій Британії, Австралії, Бірмі, Індії, Румунії, Німеч­чині, Угорщині, Польщі та ВДНГ СРСР і УРСР. Низка приладів заводу нагороджена дипломами та медалями ви­ставок, зокрема у березні 1970 ИГН-4 на ярмарку у Ляйпцизі був удостоєний золотої медалі. Робітники та інж.-тех. працівники нагороджені понад 200 золотими, сріб. та бронз. медалями ВДНГ СРСР та УРСР.

Нині поряд з випуском серій. апаратури освоюється й нова техніка, зокрема разом з СРК-01 (апаратура радіо­актив. каротажу), АИК-5М (апаратура індукцій. каротажу), ЭК-1 (апаратура електр. каротажу), АКВ (апаратура хвильового каротажу), СГП2-АГАТ (апаратура щільного гамма-каротажу) були випущені партії свердловин. апаратури сер. «П» для роботи з компʼютериз. станціями ГК-П (модуль свердловин. гамма-каротажу), ИК-П (прилад свердловин. індукцій. каротажу), РК-П (апаратура радіо­актив. каротажу), АК-П (апаратура акустич. каротажу), роз­роблені наук.-вироб. центром «Твергеофізика» та Київ. ДКБ геофіз. приладобудува­н­ня. 1996–97 завод освоїв і виготовив дослідні партії нових цільнокорпус. кабел. наконечників НАК-36, НАК-42, НАК-60, НАК60/36, НАК-60/42, кон­струкція яких до­зволяє без обрубки кабелю міняти кабел. наконечник діаметром 36 мм на діаметр 60 мм тощо; виготовлені партії радіометрів СРК-73 та профілометрів СКПД-3. У 1999–2004 КБ заводу разом з лаб. свердловин. електроніки Київ. університету під­готували до серій. виробництва прилади пласт. наклономіру НП-6, мікрокаротажу МК-76А та багатозонд. акуст. каротажу АМАК-2. Роз­роблено самохідну каротажну станцію СКС-7, що включає від­діл. геофіз. лабораторій та каротаж. під­йомник з гідравліч. приводом для свердловин до 7 тис. м. «Г.» також спів­працює з геофіз. організаціями Турк­мені­стану, Узбеки­стану, Білорусі та ін. країн. Згідно з соц. планами роз­витку під­приємства 68 сімей працівників 1998 одержали квартири у збудованому заводом будинку. Робітники «Г.» мають можливість від­почивати в проф­союз. санаторіях, а їх діти — в таборах від­починку; упродовж 20 р. за їх здоровʼям слідкує медсанчастина «Маяк». Станом на серед. 2005 на під­приємстві працювало 267 осіб. Серед керівників «Г.» — Г. Жебко (1949–76), В. Гейченко (1976–96), нині — В. Кармазенко.

С. С. Авжян

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2006
Том ЕСУ:
5
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Підприємcтва
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
29167
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
124
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 1
  • середня позиція у результатах пошуку: 2
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 2):
Бібліографічний опис:

Геофізприлад / С. С. Авжян // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-29167.

Heofizprylad / S. S. Avzhian // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2006. – Available at: https://esu.com.ua/article-29167.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору