Герасименко Федір Андрійович
ГЕРАСИМЕ́НКО Федір Андрійович (1895, с. Лиман Полтав. губ. — 13. 03. 1942, м. Кустанай, Казахстан) — історик-архівіст. Закін. Полтав. ІНО (1921) та Харків. пед. інститут. У 1926–30 — директор Полтав. крайового істор. архіву, лектор ІНО, чл. Полтав. наук. товариства при ВУАН; 1930–34 — зав. сектору, заст. зав. Центр. архів. управління УСРР (Харків). У 1934 був звільнений з роботи за націоналіст. переконання, 1941 заарешт. за звинуваченням у антирад. агітації. У звʼязку з наближенням фронту евакуйов. до тюрми № 7 м. Кустанай, де й помер. Реабіліт. 1958. Зробив знач. внесок у розвиток архів. справи в Україні, зокрема за його ред. вийшов перший підручник з архівознавства (Х., 1932). Виконував обовʼязки відп. ред. «Бюлетня Центр. архів. управління УСРР» (1931), входив до складу редколегій «Рад. архіву» та «Архів. справи» (1930–31).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Вчительство Полтавщини в революції 1905 р. // 1905 рік. Профрух на Полтавщині. П., 1926 (співавтор); Бунт кріпаків Семена Кочубея в 1814 р. // Зап. Полтав. ІНО. Т. 4. П., 1927; До історії архівної справи на Полтавщині. Х., 1928; Документи та матеріали до селянських рухів на Полтавщині в революцію 1905–1907 рр. // Зап. Полтав. інституту соц. виховання. Т. 5. П., 1930; Дещо про роботу окрархівів — Кременчуцького, Лубенського, Прилуцького та Роменського // Архівна справа. 1930. № 1(12); Реорганізація місцевого архівного управління і подальші завдання архівного будівництва УСРР (До ліквідації округ) // Там само. 1931. № 4(15).
Людина 