Герман Валентин Олександрович
ГЕ́РМАН Валентин Олександрович (07(20). 06. 1904, Полтава — 31. 08. 1957, Харків) — ветеринарний лікар. Батько В. Германа. Доктор ветеринарних наук (1942), професор (1945). Заслужений діяч науки УРСР (1951). Премія ВАСГНІЛ (1938). Закін. Харків. вет. інститут (1926), де й працював від 1928 (з перервою під час 2-ї світової війни): у 1949–57 — завідувач кафедри заг. та спец. хірургії; 1942–44 — завідувач кафедри хірургії Алма-Атин. зоовет. інституту. Основний напрям наукових досліджень — переливання крові та ін. види гемотерапії у тварин. Обґрунтував значення нейрогуморал. фактора в проблемі переливання крові, запропонував кровозамінну рідину. Вивчав форми ізоімун. антитіл та їхнє значення в патогенезі анафілактоїд. реакції після повторних гемотрансфузій і гемолітич. хвороби новонароджених тварин.
Пр.: Массовое определение кровяных групп у лошадей стандартными сыворотками // Сов. ветеринария. 1936. № 2; Переливание крови у лошадей как лечебно-профилактический метод // Там само. 1939. № 6; Основні принципи лікування ран у тварин // Там само. 1941. № 3; Переливание крови у лошадей и других домашних животных. Москва; Ленинград, 1948; Переливание крови и другие виды гемотерапии у животных. Москва; Ленинград, 1954.
Літ.: Фукс П. П. Герман Валентин Олександрович (1904–1957) // Вчені у галузі вет. медицини. Кн. 6. К., 2001; До 100-річчя із дня народження В. О. Германа // ВМУ. 2004. № 6.
І. М. Щетинський
Основні праці
Массовое определение кровяных групп у лошадей стандартными сыворотками // Сов. ветеринария. 1936. № 2; Переливание крови у лошадей как лечебно-профилактический метод // Там само. 1939. № 6; Основні принципи лікування ран у тварин // Там само. 1941. № 3; Переливание крови у лошадей и других домашних животных. Москва; Ленинград, 1948; Переливание крови и другие виды гемотерапии у животных. Москва; Ленинград, 1954.
Рекомендована література
- Фукс П. П. Герман Валентин Олександрович (1904–1957) // Вчені у галузі вет. медицини. Кн. 6. К., 2001;
- До 100-річчя із дня народження В. О. Германа // ВМУ. 2004. № 6.