ГЕ́РМАН Веніамін Леонті­йович (27. 04(10. 05). 1914, с. Замброво Ломжин. губ., нині Польща — 24. 10. 1964, Харків) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1946), професор (1947). Закін. Харків. університет (1936). Від­тоді працював у ньому (1944–64 — проф., завідувач кафедри механіки). Водночас 1936–41 — старший науковий спів­робітник, 1944– 64 — завідувач від­ділу Харків. фіз.-тех. ін­ституту (нині ННЦ «Харків. фіз.-тех. ін­ститут» НАНУ); 1941–44 — доцент обʼ­єд­наних Харків. та Київ. університетів; 1955–64 — проф., зав. теор. від­ділу Ін­ституту радіофізики та електроніки АН УРСР. Наукові дослідже­н­ня: теорія пластичності анізотроп. середовищ, нелінійна фізика, ударні хвилі, магнітна гідродинаміка, пошире­н­ня електромагніт. хвиль, кавітація, заг. теорія від­носності.