Герман Веніамін Леонтійович
Визначення і загальна характеристика
ГЕ́РМАН Веніамін Леонтійович (27. 04(10. 05). 1914, с. Замброво Ломжин. губ., нині Польща — 24. 10. 1964, Харків) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1946), професор (1947). Закін. Харків. університет (1936). Відтоді працював у ньому (1944–64 — проф., завідувач кафедри механіки). Водночас 1936–41 — старший науковий співробітник, 1944– 64 — завідувач відділу Харків. фіз.-тех. інституту (нині ННЦ «Харків. фіз.-тех. інститут» НАНУ); 1941–44 — доцент об’єднаних Харків. та Київ. університетів; 1955–64 — проф., зав. теор. відділу Інституту радіофізики та електроніки АН УРСР. Наукові дослідження: теорія пластичності анізотроп. середовищ, нелінійна фізика, ударні хвилі, магнітна гідродинаміка, поширення електромагніт. хвиль, кавітація, заг. теорія відносності.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Поляризация света, рассеянного возбужденными атомами // Докл. АН СССР. 1944. Т. 42, № 4; On the investigation of electronic-vibrational levels in complicated molecules // J. Physics. 1944. Vol. 8, № 5; О возможном объяснении эффекта Бриджмена — повышения прочности всесторонним давлением // Докл. АН СССР. 1946. Т. 51, № 9; До гідродинаміки кавітаційної рідини // Докл. АН УРСР. 1954. № 2 (співавтор); Исследования рассеяния, поглощения и распространения мм волн в осадках // УФЖ. 1961. № 6 (співавтор).
Завантажити статтю
Людина 
