Геродот Дмитро
ГЕРОДО́Т Дмитро (справж. — Івашина; 1882, за ін. даними — 1894 — ?) — журналіст і громадський діяч. Дебютував віршов. фейлетонами у кременчуц. газеті, працював у пресі Полтави. Учасник 1-ї світової війни. 1917 — секр. ред. г. «Воин-гражданин» 6-ї армії Румун. фронту. Навесні 1918 в Одесі видавав гуморист. «Газету-ракету» (2 номери), редагував г. «Молодая Украйна» та «Одесская мысль». Автор публіцист. статей і віршов. сатири на захист нац.-визв. змагань в Україні, проз. і поет. творів у тижневику «Наше село». Восени 1918 переїхав до Києва, до лютого 1919 — ред. г. «Трибуна»; згодом працював у «Вістях ВУЦВК», секр. ред. г. «Слово». 1920 емігрував до Румунії, де організував Укр. телеграфне агентство. Публікувався в часописах «Українська трибуна», «Син України», «Рідна мова» (усі — Варшава), «Тризуб» (Париж), «Народная справа» (Тарнув). 1923 брав участь у конф. представників укр. еміграції в Румунії. Був прийнятий королем Румунії як представник УНР в екзилі. Від 1939 подальша доля невідома.
Рекомендована література
- Одеська періодична преса років революції та громадянської війни: 1917–1921: Бібліогр. покажч. О., 1929;
- Животко А. Історія української преси. Мюнхен, 1989–90;
- Наріжний С. Українська еміграція: Культурна праця української еміграції 1919–1939. К., 1999.